Архив
 |
 |
 |
|||
|
|
|||||
последние номера
Издания:|
|
| Архив / 2002 / Гривна-СВ / № 43 / Із податківців – в одноосібники |
|
Із податківців – в одноосібникиВасиль ПІДДУБНЯК // Гривна-СВ № 43 (50) 26.10.2002 (стр. 2) Рідкісний випадок: чоловік, котрий працював у податковій інспекції і на кожному кроці міг «владу показувати», вирішив із цим не зовсім вдячним ділом назавжди зав’язати
Він перейшов на трудніший хліб. Хліб, що народжується і зростає у безводному Причорноморському степу. Де меліорацію благополучно зруйнували «реформатори», а вода стала дорожча за золото. Від колишнього колгоспу імені Ладичука – сиротлива зграйка стареньких комбайнів, пограбовані корівники і кошари, а ще – поля, віддані на поталу амброзії. Аби не екс-податківець Валентин Шатруков та такі ж одержимі селяни, то вся земля вкрилася б чортополохом. Звання «фермер» Валентин Миколайович принципово не визнає. - Я – одноосібник. Один у полі воїн, – каже. – На руках – акт приватної власності на 15 гектарів степу. Забили пакільці – і прив’язали до землі. Мене, дружину Валю, за освітою вчительку, і мабуть, дітей моїх. - Щасливі? - Не знаю... Важке це щастя. У нас тут часті засухи, врожай аж димить. Цьогорічного літа у тіні було плюс 41 градус! – голос його зажурений і наче висушений тими нещадними суховіями. На відкритому обличчі – густа засмага, яка триматиметься аж до снігів. – Важко... Думали, держава нормальні кредити дасть. Аж ні. Моє господарство більше кредитують кавуни, дині, помідори, капуста, картопля минулорічного врожаю. А також гуси, кури, свині і качки. Сію пшеницю, аякже! У цьому році зібрав по 33 центнера з гектара, торік – 60. Під воротами одноосібника Шатрукова – культиватор, на обійсті – старенький імпортний комбайн «Вольво». За ініціативою Валентина купили самохідку у складчину з сусідами. Не мали б комбайна, хліб або осипався б у степу, або віддали б, як он інші «вільні» господарі землі, приїжджим партнерам. - І свою пшеничку вчасно зібрали, і таким же, як самі, допомогли, – каже співрозмовник. – Земляки задоволені тим, що не знімали із них сім шкур. Половину зерна залишив для власного господарства, половину – на продаж. Не став очікувати, поки ціна на хліб, як обіцяють керівні язики, підніметься: а за що купувати насіння, пальне, добрива? За що ремонтувати техніку? Одна з прибуткових статей Шатрукова – картопля. Накопав і реалізував майже 12 тонн. З кавунами-динями, як не старався, прогорів: урожай баштанних уп’ятеро нижчий торішнього, бо степ – це зона. Зона ризикованого землеробства. - Грошей вистачає на найнеобхідніше. Он, – показує за огорожу, – камінь завезли: будуватиму гараж для техніки. Є й інші плани. Одноосібник із села Широкого Скадовського району пан Шатруков щиро зізнався, що ні про яку селянську спілку поки що ні він, ні його соратники не думали: - Хоча кажуть, що громада – велика сила, та 80 процентів односельців – одноосібники, збиватися докупи невигідно. Чому? Не всі відзначаються працелюбством і сумлінням. Це правда. А там час покаже... |