Архив
 |
 |
 |
|||
|
|
|||||
последние номера
Издания:|
|
| Архив / 2009 / Гривна / № 4 / «Україну» планують закрити. А що замість цього? |
|
«Україну» планують закрити. А що замість цього?Аліна ДЕМЕНТЬЄВА // Гривна № 4 (733) 21.01.2009 (стр. 6) Один з вузів, в якому навчаються херсонці, – філія Міжнародного університету розвитку людини «Україна» – опинився під загрозою закриття. Міністерська комісія вирішила, що філія не вписується у формат стандартного українського вузу і тому її без особливих розглядів позбавили ліцензії. А той факт, що вуз має унікальні особливості і тому заслуговує на місце під сонцем, на жаль, опинився «за кадром». Зараз багато говорять про реформування системи вищої освіти. Але керуючись цією благородною метою, чиновники іноді вимагають простого формалізму і не завжди уявляють собі, на що саме направлені ці реформи і кому вони служать. Інакше хіба могли б поставити хрест на учбовому закладі, який відіграє важливу соціальну роль в регіоні? «Україна» – це приватний вуз. Тобто від держави він не отримує ніяких дотацій, ніякої підтримки. Щоб вижити, приватний вуз зобов\'язаний запропонувати студентам найбільш демократичні умови і унікальні методики викладання. Так і є в херсонській «Україні». Це єдиний вуз в регіоні, в якому поряд із здоровою молоддю навчаються й інваліди. Серед студентів є люди з неймовірно тяжкими долями: абсолютно незрячі хлопці і дівчата, хворі на ДЦП, покалічені війною ветерани Афганістану. І не треба думати, ніби через важку хворобу чи каліцтво вони не здатні повною мірою освоїти вузівську програму. Для людини, прикованої до інвалідного візка, навчання нерідко стає головним заняттям в житті – особливо якщо є комп\'ютер з виходом в Інтернет. Саме у таких студентів найліпші курсові роботи, і саме вони блискуче складають іспити (для чого викладачі університету при необхідності приїжджають до них додому). У херсонській філії створені всі умови для того, щоб інваліди здобували освіту і спеціальність разом із здоровими людьми. Викладачі роками розробляли спеціальні навчальні програми, враховували індивідуальні потреби кожного студента. У місцевій філії університету дійсно уміють навчити професії практично будь-якого охочого. Це той випадок, коли абсолютно незрячий студент, працюючи під керівництвом того ж небайдужого до своєї роботи викладача, успішно пише новаторські комп\'ютерні програми, яким немає аналогів не те щоб в Україні, а й за кордоном. Після закінчення навчання він без особливих зусиль знаходить собі пристойну роботу – в той час, коли чимало випускників найдорожчих вузів ніяк не можуть працевлаштуватися. Тепер, коли філію позбавили ліцензії (через дефіцит професорського складу, що є загальною проблемою українських вузів), подальша доля 25 студентів-інвалідів, що не встигли завершити курс навчання, а також молоді, що навчається, відбуваючи покарання в одній з виправних колоній області, під великим питанням. - Навіть складно собі уявити, куди ми зараз подінемо таких підопічних, – розводять руками викладачі. Зараз ця згуртована команда шукає будь-які шляхи для збереження життя рідній структурі. Збереження нехай навіть не учбового процесу (для цього потрібно знову отримати ліцензію Міністерства освіти), а хоча б унікальних освітніх розробок, створених на чистому ентузіазмі колективу. Тут, наприклад, створили свою електронну бібліотеку. А потім і заклали в неї перші «томи» аудіо- і відео-теки із записами лекцій провідних викладачів вузу, за допомогою чого можна самостійно вивчати предмет. Співробітники філії працюють над вирішенням найактуальніших соціальних питань (зокрема, проблеми відсутності в країні єдиної системи управління даними в сферах медичного обслуговування і соціальної політики) і разом з однією із шкіл обласного центру розробляють абсолютно нову програму для медичного обстеження школярів. Якість викладання також на висоті: студенти вузу займають призові місця на предметних олімпіадах, беруть участь у солідних конференціях і семінарах. Стало відомо, що днями в Києві відбудеться чергове засідання Дер-жавної акредитаційної комісії, на якому вирішуватиметься доля багатьох вузівських філій, в тому числі і херсонської філії. Херсонська облдержадміністрація та місцеві громадські організації вже написали до Києва листи, в яких висловлюють прохання не закривати учбовий заклад, враховуючи його соціальну важливість для області. Але чи будуть ці доводи почуті і враховані чиновниками міністерства, які можуть виплеснути, ніби помиї, подальшу долю молодої людини? Ліц. АВ № 328996 МОНУ від 06.09.07 р. |