Архив
 |
 |
 |
|||
|
|
|||||
последние номера
Издания:|
|
| Архив / 2008 / Гривна-СВ / № 45 / Україні потрібен тайм-аут у зовнішній політиці |
|
Україні потрібен тайм-аут у зовнішній політиціВолодимир КОРОБОВ, професор, завідуючий кафедрою філософії та соціології Херсонського національного технічного університету, кандидат соціологічних наук // Гривна-СВ № 45 (364) 31.10.2008 (стр. 13) Незалежність України обтяжена важкими спадковими та дитячими хворобами. Це перш за все – авторитаризм як найважливіша внутрішньо властива особливість суспільного життя і націоналізм як ідеологія, що давить політику, економіку і культуру. Українська еліта, розколений політичний клас болісно шукають політичне, правове вирішення загальнодержавних проблем: єдності, суверенітету, національної ідеї, економічного процвітання і благополуччя для населення. Ці пошуки проходять у форматі постійних, нині значно загострених політичних конфліктів: між партіями, політичними кланами і навіть гілками влади. Здається, що в країні настали часи політичної війни «всіх проти всіх». Загрозливим наслідком такої боротьби стало катастрофічне падіння довіри до влади, пошани до неї. Якою повинна бути зовнішня політика в такій складній внутрішньополітичній ситуації? Чи повинні ми вести наступальну, ініціативну зовнішню політику, що передбачає чіткий геополітичний вибір на користь Росії або об\'єднаної Європи? Чи нам потрібний зовнішньополітичний передих, зовнішньополітичний тайм-аут для того, щоб розібратися з нашими внутрішніми проблемами? Очевидно, нам потрібні сприятливі зовнішньополітичні умови для вирішення складних внутрішньополітичних проблем. Такі умови може забезпечити політика нейтралітету, неприєднання і невтручання в боротьбу світових гігантів. Сам зміст цієї політики в нових пострадянських умовах, звичайно ж, буде іншим, не схожим на відповідну політику нейтральних країн або країн, що не приєдналися, періоду «холодної війни». Головне, що політика нейтралітету зовсім не означає ухвалення якоїсь нової світової ідеології, а буде заснована на колишніх ідеях: європейському виборі розвитку (в розумінні затвердження норм і цінностей європейського способу у способі життя українців, досягненні європейського рівня і якості життя). Інший цивілізаційний зразок навряд чи прийнятний для християнської України. Цей культурний, духовний вибір уже давно зробив за нас князь Володимир, який хрестив Русь. Політика нейтралітету зовсім не означає самоізоляцію країни. Багатостороннє співробітництво зі світом розвинених країн повинно продовжуватися у всіх напрямах: політичному, економічному і культурному. Нейтралітет – це не участь у конфліктах і боротьбі між іншими країнами на боці однієї з них, це приєднання до діяльності євроструктур без членства в них. Це політика доброзичливості і трансграничної співпраці з усіма своїми сусідами. Зрозуміло, що політика нейтралітету – це відповідь поміркованих політичних сил, що виражають інтереси «мовчазної більшості», на пропозицію зайняти однозначно антиросійську позицію в умовах становлення нового світового порядку. Україні не потрібні потрясіння, конфлікти і протиборство ні на Заході, ні на Сході. Тому доведеться відмовитися від зовнішньополітич-них рішень, неприйнятних для наших впливових країн-партнерів – як США, ЄС, так і Росії. Україна могла би в умовах, що склалися, піти на свою модель «брестського миру», яка означала б нейтралітет по відношенню до геополітичних центрів сили. Така політика обумовлена наступними чинниками:1. Економічною слабкістю України, економічною кризою, що насувається і яка не дає Україні можливості виділяти які-небудь значні кошти на ведення активної зовнішньої політики. 2. Кризою влади в Україні, яка виражається в паралічі парламенту, жорсткому протиборстві Президента і прем\'єр-міністра; органи центральної влади не мають часу, а фактично й можливості розглядати проблеми зовнішньої політики; ці питання все частіше вирішують одноосібно, в кулуарах, що у свою чергу призводить до провалів і наростання проблем. 3. Відсутністю суспільного консенсусу з ключових питань зовніш-ньої політики, міжрегіональний розкол, коли західні регіони орієнтовані на ЄС і НАТО, а східні – на Росію. 4. Неготовністю політичної еліти України пред\'явити народу науково обгрунтовану і продуману сучасну концепцію зовнішньої політики країни. 5. Ізоляціоністськими і нейтралістськими настроями населення, яке вважає пріоритетними питання не зовнішньої політики, а внутрішньої політики, перш за все – питання подолання економічної кризи і підняття рівня життя народу. 6. Невизначеністю позиції Заходу стосовно України, коли низка європейських лідерів виступають із заявами про неготовність Європи прийняти слабку і розколену Україну в ЄС або НАТО. 7. Особливістю менталітету українського народу, що виражається у відомій максимі «моя хата скраю…», цим глибинним архитипом колективної свідомості українства, що йде від чужих. Мораторій на висновок геополітичних союзів і договорів може тривати 10–15 років і є відкладе-ним рішенням про геополітичний вибір. У 2018–2023 роки нове покоління українців, не обтяжене сьогоднішніми конфліктами і забобонами, повернеться до проблеми геополітичного вибору країни і прийме компетентніше і вільне рішення. Результатом такої стриманої, мудрої і спокійної політики може бути значне зміцнення зовнішньополітичного авторитету країни. З\'явиться визначеність і концептуальність цієї політики, буде знята напруженість на східних кордонах країни, проблема нашої нав\'язливості (коли ми просимося, а нас не беруть до Європи), з\'явиться час на вивчення та обговорення зовнішньополітичних проблем. Вдасться, нарешті, сформувати компетентну громадську думку з ключових питань зовнішньої політики. У цей період країна і влада концентруватимуться на головних питаннях економічного виживання населення. Зовнішньополітичний мораторій – це не щось нове, а продовження тієї тенденції, яка намітилася: провідні політики країни – Тимошенко, Янукович, меншою мірою Ющенко – концентруються перш за все на питаннях внутрішньої політики. Це відповідає суспільним настроям. Зрозуміло, що не йдеться про якусь приреченість України на «вічний нейтралітет», а тільки про тимчасовий мораторій, передишку. |