Так що ж діється в Херсонській міськорганізації Партії регіонів?
// Гривна № 36 (817) 02.09.2010 (стр. 3)
Поставив сам собі це запитання і подумав: адже в інтерпретації російською мовою скорочення «горорганизация» хтось цілком може розшифрувати як «горе-организация». І, на жаль, буде правий. Хочу запевнити, що я маю повне право сказати те, що сказав: Партія регіонів – це МОЯ партія!
Я_ніколи не значився в КПРС, не скакав по інших партіях «на ловлі щастя і чинів», а коли в 2002 році з'явилася Партія регіонів, я зрозумів: це – моє! Моє по духу і по суті. І я не помилився – тому, як мінімум, що подобаєть-ся це комусь чи ні, але Партія регіо-нів – і це показали вибори – лідирує за кількістю прихильників її ідей і в обласному центрі, і в усьому регіоні в цілому. Про що свідчить популярність партії в контексті майбутніх виборів міського голови Херсона? Так, відповідь лежить на поверхні: більшість городян, що підтримують партію, підтримають саме ту людину, яку ця партія визнає за потрібне висунути як кандидата на цей пост. У нашій партії – це не хвастощі, а констатація факту – найбільш розгалужена на Херсонщині мережа штабів, передусім агітаторів. Та що й говорити: рекомендація Партії регіонів в мери рівносильна наявності на руках козирного туза у грі в карти! Та що там рекомендація: дехто з потенційних кандидатів в міські голови, що апріорі не мають анінайменшого відношення до моєї поважаної партії, зараз, в передвиборний період, вважають за необхідне створити на своїх публічних заходах антураж з прапорів саме Партії регіонів. Ні для кого не секрет, що на акції «Херсон без Сальдо» (досить багатолюдній, до речі), організованій Владленом Гіріним нещодавно на площі Свободи, і тут, і там майоріли прапори «регіона-лів» – при тому, що ця людина до цієї партії, як кажуть, ніяким боком!
Так от, мені, людині, фанатично (у кращому розумінні цього слова) відданій партії, в успіхах якої я бачу для України хоч якесь світло в тунелі, вкрай образливо за дискредитацію авторитету моєї партії в Херсоні. Що ж відбувається в Херсоні? Давайте пригадаємо поета Володимира Маяковського з його «Мы говорим – Ленин, подразумеваем – партия, мы говорим – партия, подразумеваем – Ленин». На превеликий жаль, рядки ці я був змушений пригадати у зв’язку з деякими вчинками мого однопартійця Володимира Сальдо – нинішнього міського голови Херсона. Підкреслю: я не збираюся обговорювати його в ролі мера, але вважаю, що маю право говорити про нього і його дії в ролі голови міської організації Партії регіонів. Право це дає мені і Статут нашої партії, і особисто її голова Віктор Федоро-вич Янукович, стверджуючи, що поза критикою в партії немає і не буде нікого. Так от – далі про неетичний, який дискредитує партію, вчинок члена партії Сальдо по відношенню до члена нашої ж партії Ротової. Усе місто «гуде», наші партійні круги здивовані: багато хто вважає, що кандидат в мери Сальдо намагається усунути дуже серйозного конкурента на своєму шляху – Олену Ротову, незаконно використовуючи партійні важелі. «Ми – Микола Другий»? «Партія – це я»?! Таке рішення ухвалила далеко не повним складом підконтрольна Сальдо Рада Херсонської міськорганізації Партії регіонів. Формулювання – «за порушення статуту і партійної дисципліни». Це нібито «виражалося в дискредитації міської парторганізації». До речі, Рада тоді ухвалила одразу два рішення. Обидва примушують хвилюватися за імідж Партії регіонів.
Закінчення на стор. 6.
|