Суд указал херсонскому банкиру его место

У некоторых город­ских газет иногда проявляется (хоть сами доброго слова не стоят) эдакое отношение старшего брата касательно газет районных. А напрасно. Во многих «районках» работают настоящие профессионалы. Среди таких – цюрупинский «Вісник Олешшя». Длительное время эта газета отслеживала тему эксплуатации принадлежащей городской общине прибрежной зоны, а точнее – попыток некоторых личностей «не мытьем, так катаньем» завладеть ею.

И вот – очередная публикация. Она повествует о решении суда, которое перечеркнуло мечты временно управляющего Херсонским филиалом «Західінкомбанка» Тараса Бурды в обход построить «хатынку» на берегу реки, в рекреационной зоне, рядом с детским пляжем.

Итак, есть доброт­ная журналистская работа, подчеркивающая, что пусть хоть за редким исклю­чением, но не всегда у нас «бабло» побеждает.

Мы с благодарностью перепечатываем материал из «Вісника Олешшя» – чтобы не только в Цюрупинском районе, а во всей области люди узнали об этой весьма характерной для всей нынешней Украи­ны ситуации – борьбе за землю-матушку.

Чи виконавча служба доведе рішення суду до кінця

У_Цюрупинську закінчився судовий процес. З вини комунгоспу, який передав шматок берега приватній особі «для належного утри­мання», сама приватна особа, у даному випадку херсонський банкір Тарас Бурда, використа­ла земельну ділянку не за призначенням – для самовільного будівництва. Випадків, коли суд приймає рішення в інтересах не приватної особи, а громади не так уже й багато. А покарання за свою вину посадові особи несуть іще рідше. Простежимо і за тим, як тепер виконавча служба виконає рішення суду про звільнення забудовником самовільно зайнятої земельної ділянки на березі річки.

Тема вини посадових осіб міста у розбазарюванні прибережних земель – одна з найактуальніших й одночасно найзакритіших для громади. Та ось одна із таких справ стала надбанням гласності. Копію рішення Цюрупинського райсуду про задоволення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі міської ради передала «ВО» міський голова Л. Зарічна.

Читачі пам'ятають конфлікт із укладанням договору між МКП «Цюрупинськ-комунгосп», який тоді очолював А. Шкворченко, та гр. Бурдою Т. О. на «належне утримання та благоустрій» прилеглої території. У судовому рішенні сказано: цільове призначення цієї ділянки – прибережна захисна смуга земель Водного фонду. Винуватець порушення цієї угоди був оштрафований інспекцією архітектурно-будівельного контролю та попереджений екологічною інспекцією та прокуратурою за самозахват земельної ділянки.

Як з'ясувалось, прибережну смугу, виділену для «належного утримання» (цікаво знати, про що думав тодішній директор комунгоспу А. Шкворченко, укладаючи такий договір – як і від кого можуть «належно захищати», даруйте за тавтологію, захисні смуги приватні особи, ще й комерсан-
ти. – Прим. авт.) довелося захищати в суді від самих забудовників.

Суд з'ясував, що згідно з договором купівліпродажу від 08.04.2008 року у власність Тарасу Бурді передана земельна ділянка загальною площею
0,12 гектара, розміщена за адресою: м. Цюрупинськ, вул. Набережна, 5. Як уже сказано, цільове призначення цієї ділянки – захист та благоустрій прибережної смуги земель Водного фонду. Пізніше Тарас Бурда придбає ще одну ділянку по сусідству.

Під час натурної перевірки, сказано в ухвалі суду, проведеної екологічною інспекцією в Херсон­ській області, встановлено, що в прибережній захисній смузі р. Конка (в судовому рішенні р.Чайку помилково названо Конкою. – Прим. авт.) по вул. Набережній, 5, «зафіксовано самовільне заняття земельної ділянки гр. Бурдою Т. О. шляхом будівництва фундаменту, розміри якого становлять: довжина – 27,78 м, ширина – 0,40 м». Має місце, йдеться далі в судовому рішенні, «незначне засмічення у вигляді твердих побутових відходів безпосередньо біля урізу води». Це щодо «належного утримання» ділянки.

Рішенням міськвиконкому від 08.04.2009 року № 89 МКП «Цюрупинськкомунгосп» доручено розірвати вищеназваний договір з Бурдою Т. О. та визнано рішення міськвиконкому від 08.04.2008 р. № 115 «Про закріплення території та укладання договорів на її обслуговування» таким, що втратило чинність.

Тарас Бурда почав будуватись, коли нарешті з'ясувалося, що нічого «належно утримувати» він і не збирається. Ділянка на березі річки потрібна йому винятково для житлового будівництва.

До речі, випадок з ще однією ділянкою з того ж ряду. Під виглядом так званого «належного утримання та благоустрою» річкового берега спроба заволодіти тим, що належить усій громаді.

Суд звернув увагу на те, що Тарас Бурда порушив договір у частині використання земельної ділянки за цільовим призначенням, самовільно зайняв її
і розгорнув будівництво, на яке дозвіл йому не дано. Як наслідок, суд вважає заявлені вимоги позивача обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

До речі, сам відповідач на суд не з'явився і його довелося викликати через публікацію оголошення в газеті.

Суд задовольнив вимоги прокурора Цюрупин­ського району в інтересах держави в особі міської ради і зобов'язав Бурду Т. О. звільнити самовільно зайняту земельну ділянку в Цюрупинську по вул. Набережна, 5.

- Процес був не з простих, – говорить міський голова Л. Зарічна. – Проведено всі дії по розриву договору в односторонньому порядку. Дії Бурди не виправдала жодна комісія, жодна перевірка, як з нашого боку, так і правоохоронних органів. Суд об'єктивно висловив свою точку зору на порушення, допущені відповідачем, і прийняв законне рішення без права апеляції.

Але тут, вважає міський голова, існує ще одна вина – комунгоспу та посадових осіб міськради, які підписували такий сумнівний договір. Погодьтеся, що не з кожним підпишуть договір «на утримання в належному порядку» річкового берега.

- Якщо це і вдається, то зазвичай з бізнесменами та «потрібними людьми», – продовжує Л. Зарічна. – Але ми покінчимо з такою практикою. А вина за подібне перемістилась не тільки на приватників, а й безпосередньо керівництво комунгоспу.

Зберегти наші річкові береги від розпродажу приватним особам та комерційним структурам, на думку наших читачів, допоможе закон та чітке дотримання його посадовими особами, а також, як у даному випадку, рішучі дії прокуратури та судових органів.

Та ось у чому біда. На своїй пам'яті автор рядків не пригадує випадку, коли б дії виконавчої служби довели до логічного кінця виконання судового рішення, особливо, коли це стосується чиновників та банкірів. А як буде в цьому випадку?

Чи не випадково в Інтернеті промайнуло оголошення про продаж земельної ділянки в Цюрупин­ську – «біля яхт-клубу»? Щоправда, через кілька днів ця об'ява була знята. Якщо хтось устиг придбати самовільно зайняту земельну ділянку «біля яхт-клубу» (а іншої там просто немає, крім тієї, про яку мова. – Прим. авт.), то матиме серйозні проблеми з правоохоронними органами з огляду на прийняте судом рішення.

Анатолій ПОЛУФАКІН