Архив
 |
 |
 |
|||
|
|
|||||
последние номера
Издания:|
|
| Архив / 2005 / Гривна / № 48 / «Справу закрито», або Жертви свободи слова |
|
«Справу закрито», або Жертви свободи словаВасиль ЛЮТИЙ // Гривна № 48 (568) 24.11.2005 (стр. 6) Історія з телефонним дзвінком губернатора Херсонщини Бориса Сіленкова журналісту Володимиру Марусу має продовження
Нагадаю, що все почалося зі скандальної статті «Кар’єр від губернатора» («Гривна» № 43 від 20 жовтня). Там ішлося про незаконне видобування піску в нашій області та про причетність Бориса Сіленкова до прикритої вже кримінальної справи. Але після виходу цієї статті Борис Віталійович, мабуть, вирішив, що до публікації мав відношення Володимир Марус, зателефонував журналісту і наполегливо зацікавився його здоров’ям. Але за свідченнями самого Володимира, насправді запитання звучали так: «Ти ПОКИ ЩО добре почуваєшся, у тебе ПОКИ ЩО нормальне здоров’я?». Марус написав заяву до облпрокуратури про погрози. Журналіста можна зрозуміти: по-перше, він ніякого відношення до публікації не мав, по-друге, раніше багато спілкувався з Сіленковим та міг оцінити, чого варті тон та слова губернатора. Ту заяву передали до УМВС. Начальник УМВС Херсонщини Михайло Ясельський доручив розгляд справи дільничому інспектору. Але дуже хотілося знати: як-то буде дільничий вчиняти допит першій особі області? Та невдовзі все вирішилося найліпшим для губернатора чином – за підписом начальника Суворовського райвідділу заявнику прийшло повідомлення, що справу закрито за відсутністю складу злочину. І все б нічого, та резонансна публікація зачепила не тільки Володимира Маруса. Ось що розповідає колишній робітник однієї з приватних фірм, що має стосунок до видобутку піску:«Моє прізвище трохи схоже на псевдонім, що ним було підписано ту статтю у “Гривні”. А тому хтось вирішив, що я до публікації теж маю причетність. Увечері, після виходу статті, біля мого дому до мене підійшов невідомий. І одразу ж почав мені погрожувати. Казав, що коли я ще щось подібне зроблю, то в мене є діти, про долю яких я повинен подумати. Потім почалися виклики до міліції, опитуван-ня сусідів – це називається психологічний пресинг. Я знав, що ті люди не облишать мене, тому з дружиною і дітьми виїхав до Києва. Там погрози продовжувалися в телефонному режимі. Тому моя дружина потрапила до реанімації». У Києві ще один безвинно постраждалий звернувся до народних депутатів Володимира Демьохіна та Андрія Шкіля. В результаті було подано депутатські запити на ім’я міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та Генерального прокурора Олександра Медведька. А нещодавно на прес-конференціі в облдержадміністрації кореспондент «Голосу України» спитала губернатора про телефонні погрози журналісту після виходу скандальної статті. Пан Сіленков з доброю посмішкою відповів: «Так, звичайно, з Володимиром така розмова була. Але я просто цікавився його здоров’ям і нічого більше». Чомусь до публікації самопочуття журналіста Сіленкова ніколи не цікавило... До речі, ніяких претензій до редакції «Гривни» стосовно фактів статті «Кар’єр від губернатора» не надходило. |