Архив
 |
 |
 |
|||
|
|
|||||
последние номера
Издания:|
|
| Архив / 2009 / Гривна / № 8 / Ішемічна хвороба серця: що, де, коли |
|
Ішемічна хвороба серця: що, де, колиВалерій БОЯНЖУ // Гривна № 8 (737) 18.02.2009 (стр. 7) Ішемічна хвороба серця (ІХС) впродовж багатьох років утримує сумну «пальму першості» у списку причин смертності серед дорослого населення Херсонської області та й України в цілому. Нижче – бесіда на цю тему з головним лікарем Херсонського обласного кардіологічного диспансеру, заслуженим лікарем України Олегом Мазуряком
- Олеже Петровичу, насамперед, що таке ішемічна хвороба серця? - Ішемічна хвороба серця – це результат дисбалансу між потребою м’яза серця в кисні і його доставці.Найчастіше кисневе голодування серцевого м’яза трапляється через банальне звуження коронарних судин серця. У переважної більшості хворих у 98% випадків причина зменшення просвіту коронарних судин – атеросклероз. - Чи багато людей страждають від ішемічної хвороби на Херсонщині? - Точну цифру не дасть ніхто. Орієнтовно можу сказати, що їх близько 175–180 тисяч осіб. Щорічно в області від серцево-судинних захворювань вмирають близько 11 тисяч осіб. Серед них близько 58% – від ішемічної хвороби серця, точніше, від її ускладнень – гострого інфаркту міокарда та раптової зупинки серця. На другому місці серед причин смертності від серцево-судинних захворювань – гіпертонічна хвороба. В останні роки смертність від ішемічної хвороби серця збільшувалась за рахунок хворих працездатного віку – від 35 до 60 років. За останні 2–3 роки смертність від ІХС перестала рости, стабілізувалася на одному рівні, але усе ще є високою. - Чому ж так багато людей помирають від ІХС у відносно молодому віці? - ІХС молодшає, і причин для цього багато: економічна нестабільність, соціальна напруженість, спадковість, нераціональне харчування, погана екологія. Мало уваги приділяють молоді люди 25–30 років своєму здоров’ю, за що через 10–15 років розплачуються. Але найголовніше – мала доступність сучасних методів діагностики та лікування ішемічної хвороби серця для широких верств населення, особливо сільських мешканців. У багатьох розвинутих країнах ЗМІ впливають на населення таким чином, що бути здоровим престижно. життєво актуальним є інтерес до своєї ваги, рівня холестерину та показників артеріального тиску. Люди розуміють, що потрібно займатися профілактикою захворювання. Адже якщо хвороба прийде, то лікування обходиться дуже дорого! Дешевше вкладати гроші у профілактику та забезпечення здорового способу життя. А якщо людина все-таки занедужала на ІХС, то їй доступна високотехнологічна ефективна допомога. - Що ви маєте на увазі під високотехнологічною допомогою? - Ніхто в цивілізованому світі хворих працездатного віку, які страждають на ішемічну хворобу, одними таблетками не лікує. Звичайно, найкращі оригінальні лікарські препарати, безперечно, поліпшують якість життя, призводять до ослаблення деяких симптомів. Під дією медикаментів атеросклеротична бляшка може навіть трохи зменшитися. Скажімо, вона звужувала просвіт судин на 90%, а під впливом лікування стала звужувати на 80%. але на подальший перебіг захворювання це не вплине, однаково буде інфаркт. Перший напад стенокардії у хворого для будь-якого лікаря, наприклад, Франції, означає, що перш ніж подумати про таблетки, він повинен виписати хворому направлення на коронарографію. Відносно молоді пацієнти з тільки що встановленим діагнозом ІХС повинні пройти процедуру реваскуляризації, тобто відновлення кровотоку. Як це робиться? При наявності 1–2 бляшок ніхто ніякого аортокоронарного шунтування не робить. Усі процедури проводять ендоваскулярно через судину. В артерію вводять «трубочку», катетер, на кінці катетера – балончик. Балончик, роздуваючись, розширює коронарну артерію, а стінки артерії зміцнюють спеціальною «арміровочною сіточкою» – стентом. Сучасні стенти мають лікарське покриття, що перешкоджає тромбоутворенню та повторному звуженню просвіту судин. У розвинених країнах світу сьогодні кількість операцій на відкритому серці при ІХС стрімко знижується, найчастіше застосовують стентування. Лікарі-кардіологи знають «термін придатнос-ті» будь-якої процедури. Для операції аортокоронарного шунтування це – від 10 до 15 років. Отже концепція сучасного лікування ішемічної хвороби серця така: після встановлення діагнозу ІХС людині в 45–46 років роблять стентування, через 5–8 років ще одне, потім ще. І тільки в 65–70 років кардіохірурги проводять операцію аортокоронарного шунтування. - Чи може черга стентувань підвищити тривалість життя й знизити показник смертності у молодому віці? - Це саме так: людина не просто існує від процедури до процедури, вона активно живе, може повернутися до своєї роботи вже через тиждень. - Ви розповіли, як повинно бути. А як відбувається насправді? Людина відчула біль у серці й звернулася до кардіолога…- Я можу сказати, що зараз робиться у практичній медицині нашого регіону. Не так уже все й погано. Описаних мною процедур в Україні стає все більше й більше. І зараз подібну високотехнологічну кардіологічну допомогу можна одержати не тільки в клініках Києва, Дніпропетровська, Одеси. Новітні технології діагностики та лікування ІХС опановують і на Херсонщині, зокрема в нашому лікувальному закладі. Херсонський облкардіодиспансер має сучасне медичне обладнання, є фахівці. В подальшому обсяги цієї допомоги будуть залежати від фінансування, а фінансує нас обласний бюджет. - Хто ж повинен платити за такі складні операції? - Ще раз акцентую увагу: у медицині майже все залежить від фінансування, особливо це стосується новітніх технологій лікування ішемічної хвороби серця. Є собівартість процедури. Стентування не може обходитися в 500 гривень, тому що тільки видаткові матеріали коштують десятки тисяч гривень. Хтось же повинен за все це платити: держава, страхова компанія, роботодавець або сам пацієнт. Політикам необхідно відповісти на запитання: ми хто? Якщо ми європейська держава, що освоює космос, то потрібно використовувати всі ці доробки на користь спільності, і в першу чергу забезпечити високотехнологічну медичну допомогу. А якщо ми Гондурас у центрі Європи, тоді можна приписувати пацієнтам нітрогліцерин, який вони будуть ковтати по 50 таблеток на день, існуючи від одного нападу стенокардії до іншого. - То хто ж належить до групи ризику? - Наука стверджує, що це, передусім, чоловіки у віці понад 40 років. Американські вчені довели, що фактор ризику № 1 для ішемічної хвороби серця – чоловіча стать пацієнта. Фактор ризику № 2 – це 65 років. Ось ці два фактори – основні. Потім уже – гіподинамія, паління, надмірна вага, гіпертонія і так далі. Але варто врахувати, що дослідження проводили майже 40 років тому. Зараз віковий поріг ішемічної хвороби знизився до 35–40 років. Щодо профілактики, то вона починається не з указу Президента. Вона починається в голові людини. Як тільки пацієнт зрозуміє, що йому вигідніше витратити невелику суму зараз, чим віддати потім набагато більші гроші на лікування, ось тоді почнеться профілактика: людина звернеться до кардіо-лога. До мене часто приходять на прийом і говорять: «У мене дід помер від інфаркту в 60, батько – в 50. Мені зараз 40. Що роботи?» Я відповідаю «Ви прийшли вчасно і в потрібне місце». Я рекомендую їм сучасні методи обстеження і лікування в умовах кардіологічного лікувального закладу. А далі кожен має зробити свій вибір. - Дякую за інформацію. |