Сергій Тігіпко: «Сильний Президент – сильна держава»

Пояснюючи свою позицію, Сергій Леонідович наголосив на трьох основних завданнях, які поставив перед собою на найближчий час. По-перше, зараз – головне зібрати найбільш болючі для людей проблеми. Бо останнім часом наші політики під час виборів кажуть про все що завгодно, тільки не про
конкретні потреби простої людини. Всі ці розмови про НАТО, ЄС, російську чи українську мову – у минулому. Треба говорити про конкретні речі – інвестиції у економіку, малий бізнес, охорону здоров'я, зайнятість населення, реформи у житловокомунальній сфері. Це важко, в це треба занурюватися й розбиратися у цьому, тому для багатьох політиків такі проблеми нецікаві. Легше ж просто балакати, викидати якісь гасла.

З цього витікає друге завдання, яке ставить для себе Сергій Тігіпко, – це вивчення досвіду. Причому не тільки закордонного, а й нашого, українського. Наприклад, у Кіровограді завдяки співпраці інвесторів та виробників меблів вдалося поліпшити стан з теплопостачанням. З відходів меблевого виробництва роблять пресовані брикети, які потім використовують як альтернативне джерело на місцевій ТЕЦ. Економія у порівнянні з газовим опаленням склала 40%.

Якщо ми говоримо про медицину та охорону здоров’я, то потрібні кардинальні реформи, впровадження трирівневої системи. На першому рівні – сімейні лікарі. Їх має бути не 7 тисяч, як у нас, а 30 тисяч на країну. Вони будуть опікуватися профілактикою та наданням першої допомоги. На другому рівні – лікарні загального плану. Це мають бути великі установи, а не на 40 ліжок, де лікар не має щоденної практики, а тому втрачає професійні навички. На третьому рівні – спеціалізовані клініки та інститути, до яких потрапляє хворий зі складним діагнозом. Причому для сімейних лікарів треба запровадити систему бонусів чи пільг за те, що вони вчасно виявляють хвороби, роблять все, щоб людина не потрапила до лікарні. Приклади впровадження такої практики вже є в Україні, але вони не всім подобаються, бо руйнують звичайний уклад життя медичної галузі, яка теж корумпована. Завдання сильної влади – зламати старі схеми, зробити соціальні послуги доступними для людей з будь-яким рівнем статку. Напевне, доведеться вдаватися до непопулярних рішень, але без цього ніяк, досить вже зволікати.

Ну а третє завдання, яке ставить перед собою Сергій Тігіпко, – це додання оптимізму людям. Сталося так, що країна зневірилася у своєму сьогоденні та майбутньому, вона живе у корупції, політики втратили довіру, молоді та небайдужі люди не мають змоги реалізувати себе у владі. Тігіпко каже, що все це можна змінити, сильні лідери є, треба їх тільки об’єднати. На це в нього є 5 років.

- На зустрічах з людьми мене часто питають: хто ваша команда, які відомі політики вас підтримали? – розповідає Сергій Тігіпко. – Зараз я можу назвати тільки двох особистостей, яких вважаю справжніми державними людьми, – це Тарас Чорновіл та Олександра Кужель. Щодо інших, то я сам звертаюсь з питанням до людей, кого б вони хотіли бачити поряд зі мною. Вони мовчать. От вам і відповідь – потрібні молоді, нові обличчя й вони вже є і ще з’являться. У цьому сенсі дуже важлива роль регіонів.

Взагалі, каже Сергій Тігіпко, треба надати більше економічної самостійністі місцевій владі та більше відповідальності. Хто краще за керівників у містах чи селах знає, що їм потрібно? В 1998 році, коли Тігіпко працював в уряді, до регіонів направляли 14% трансфертів з державного бюджету, зараз –
44%. Тобто регіони вже – не центри ініціатив, а центри споживання, які чекають, що їм дадуть з центру.

Цікавили журналістів й питання, які задають громадяни на «гарячій лінії», що організував Сергій Тігіпко, а найбільше – яке продовження буде мати таке інтерактивне спілкування з людьми. На це політик відповів, що ті болючі теми, які піднімають люди, стануть відправними моментами при формуванні його передвиборчої програми на президентську посаду. На базі запитань буде приблизно за місяць надрукована книга, яка міститиме 8 розділів, що відображують ставлення Тігіпка до зовнішньої та внутрішньої політики держави, розбудови громадянського суспільства, соціального сектору, питань економіки та виходу з кризи, а також до завдань, які він ставить для себе як претендент на посаду лідера держави. У цьому сенсі, до речі, позиція Сергія Леонідовича відома – людям потрібна особистість, якій вони повірили би та яка змогла б об’єднати країну. Більш того, необхідно прийняти прозорий Закон «Про імпічмент Президента» – якщо лідер поведе не туди людей, одразу б можна було використати механізм відсторонення його від влади.

фото Віктора ЦЮЗЯ