Сергій Тігіпко: «Я розумію, що потрібно Україні, і я буду це робити!»

Сергій Тігіпко вирізняється з-поміж інших претендентів на «президент­ську булаву»: він не танцює на концертах, не намагається задобрити електорат пайками з гречкою і цукром, не роздає «тоннами» агітаційну макулатуру.

- Я не намагаюся бути популістом, – пояснює свою категоричну відмову «загравати» з потенційними виборцями Сергій Леонідович. – Я хочу говорити з розумними людьми і пояснювати, що відбувається в країні і як вийти з цієї ситуації. Я спілкуюся з політтехнологами і, повірте, можливо, краще за інших знаю, як робляться вибори. Але тим не менше не хочу опускатися до того, щоб сприймати виборця як люмпена. Я буду працювати з розумним виборцем, якому не скажеш «я прийду до влади й утричі збільшу пенсії». Можу сказати лише одне: і пенсії, і гідні зарплати ми повинні заробити усі разом. Якщо не запрацюють ваші бавовняний комбінат і аеропорт – толку в області не буде ніколи…

Тож і з молоддю, і з інте­лігенцією – педагогами, лікарями, топ-менеджерами, кваліфікованими робітниками, і з сільгоспвиробниками, які зацікавлені в роботі на благо села, Сергій Тігіпко воліє вести правдиву, можливо, навіть дещо жорстку розмову. А як інакше: можна скільки завгодно лити «цукрові ріки», проте країну з колін це не підніме… На запитання херсон­ських журналістів про своє бачення виходу з затяжної кризи, в якій опинилася
Україна, політик відповідав чітко і виважено. Адже як людина, яка «поставила на ноги» не один успішний бізнес-проект, Сергій Тігіпко має чітку стратегію виводу України з нинішньої, м’яко кажучи, «ахової» ситуа­ції. «Під час свого минулого приїзду я збирав інформацію щодо стану справ
в Україні. Нині ж я вийшов на рівень узагальнення і прекрасно розумію, що маю робити», – відзначив кандидат на пост Президента України.

У своїй стратегії відродження країни Сергій Тігіпко виділяє 4 головні блоки. По-перше, нам потрібно більше демократії. Політик пояснює: потрібна сильна президентська влада, обмежена законом про імпічмент, – щоб з’єднати громадян і сильного президента. До того ж, переконаний Сергій Леонідович, списки депутатів до рад усіх рівнів мають бути відкритими, бажано – «з прив’язкою» до конкретних округів: тільки в цьому випадку народні обранці будуть пам’ятати про свою персональну відповідальність за щедрі обіцянки, дані виборцям. Крім того, треба змінити ситуацію з виборами мерів в Україні. Їх, на думку Сергія Тігіпка, треба проводити у два тури і в більш жорсткій конкурентній боротьбі обирати того, хто буде справді корисним на цій посаді. Що стосується місцевих рад, то їм не завадило б передати більше фінансування і – більшу відповідальність. Аби місцеві ради не були «чистими споживачами», які тільки чекають, коли хтось дасть гроші, а все, що заробляють самі, – передають «нагору».

Другий блок стратегії Сергія Тігіпка – створення умов для ведення малого і середнього бізнесу. «Нині в Україні – потужна централізація економіки, що є однією з найгірших моделей у світі. Тобто все, що стосується малого і середнього бізнесу, в нашій країні організоване бездарно! – наголосив канди­дат у президенти. – Йдеться про неймовірний перелік податків і зборів, відсутність нормальної законодавчої регуляції бізнесу, велику кількість перевірок. Нині в Україні малий і середній бізнес перевіряють 85 контролюючих органів!» Третій блок стосується великого бізнесу: тут повинен бути індивідуальний підхід у кожному конкретному випадку, вважає Сергій Тігіпко. «Треба з’ясувати, чому, наприклад, не працює бавовняний комбінат у Херсоні, тоді як у Тирасполі – працює в три зміни? Влада не хоче розбиратися в цих питаннях, шукати інвесторів…» – зауважив політик.

По-четверте, Україна по­требує структурних та галузевих реформ. Те, що було зроблено в країні за останні роки не витримує жодної критики. Комунальне господарство, медицина, освіта, сільське господарство – ці сектори вимагають системних змін. Якщо за це не взятися – дива не відбудеться, буде лише гірше… Сергій Леонідович навів приклад: вранці 2 грудня він відвідав Каховську зрошувальну систему. «Ця потужна інфраструктурна система могла б годувати всю країну. Але систему використовують далеко не на повну потужність, неефективно. Між тим цей об’єкт в змозі гарантувати продовольчу безпеку України!» – переконаний економіст Тігіпко. Тоді як за наявного підходу влади до використання потенціалу України вона так і буде пасти задніх…

Тому, переконаний Сергій Тігіпко, не можна знову наділяти владою тих, хто був у ній не один рік і мав можливість витягнути країну із «затяжного піке», проте не зробив цього. Він розраховує на молоді освічені кадри, які нині на третіх-четвертих ролях у «стратегічних» державних установах і мають досвід роботи по 5–6 років.

- Найбільша біда України – в тому, що українські політики не спроможні домовлятися, – вважає канди­дат на пост президента. – Кожний грає свою скрипку, врешті решт оркестр просто бездарний, який треба по­просити відійти в бік. Політики повинні вміти знаходити спільну мову, незважаючи на особисті мотиви, – інакше це непрофесійно. Я готовий домовлятися з іншими політиками, адже це – думки тих українців, які довіряють цим політикам.

Що ж до закидів у свій бік про «технічного кандидата», яким дехто вважає Тігіпка, Сергій Леонідович відповів: «Мої амбіції не вписуються в технічне кандидатство. До того ж, спочатку говорили: мовляв, у нього рейтинг – 0,9%, куди він пройде… А зараз запитують: “А з яким президентом ви би хотіли бути прем’єром?”. Динаміка мене влаштовує, – з по­смішкою відзначив Сергій Леонідович. І вже серйозно додав: – Подивимося, що буде через місяць. Адже я розумію, що потрібно робити, і я буду це робити для України».

Інна МАРКОВА