Архив
 |
 |
 |
|||
|
|
|||||
последние номера
Издания:|
|
| Архив / 2005 / Гривна / № 23 / Що їсти будемо восени? |
|
Що їсти будемо восени?Максим ПЕРЕПЕЛИЦЯ // Гривна № 23 (543) 02.06.2005 (стр. 2) Видно з усього, Херсонщині знов не вдасться бодай наблизитися до колишнього титулу південної житниці України. Нова обласна влада, зайнявши насиджені місця старої, у хлібній справі вирішила повторити торішній «успіх» – зібрати близько двох мільйонів тонн хліба. Це майже у 5 разів більше, ніж 2003 року, зате майже у 7 (!) разів менше, ніж у 1990-му. Чому ж так?
Скільки ж можна доїти землю? Один із попередніх губернаторів у 1998 році наскликав з Києва цілий скоп різних фахівців з проблем аграрного сектору і поставив завдання: порадити, як Херсонщині злетіти вгору. Сапери це завдання виконали б умить. Вчені мужі ламали голову кілька місяців, одержуючи за це чималі гонорари. В результаті вченої «тусовки» під егідою Мінекономіки України народилася «Програма реформування економіки та соціально- економічного розвитку Херсонської області на період 2001 року». Вже тоді мудрі голови, яким заплатили бюджетні кошти, довели, що головна причина недоборів зерна не в погодних умовах і навіть не в частій зміні губернаторів, а у виснаженні землі-матінки. Вона більше схожа на дійну корову після голодної зими. А як же не бути схожою, коли у 1990 році на один гектар посівної площі вносилося в середньому 6,4 тонни органічних добрив і по 131 кілограму мінеральних у діючій речовині, у 1997–98 роках відповідно по 0,9 тонни і 17 кілограмів. А зараз? Перебуваючи на Херсонщині, нинішній міністр Мінагропромполітики Олександр Баранівський звернув увагу на те, що «вкрай незадовільний стан озимини – жовта, пригнічена бур’янами. Вочевидь, їй не вистачає азоту. Якщо раніше з відповідними мінеральними добривами вносилося в середньому по 200 кг цієї діючої речовини на гектар, то нині – 15–30 кг». Виходить, навіть 30 кілограмів – мізер, а тут…Гноєм поля взагалі навіть пахнути перестали. Та й із поставками мінеральних добрив все гаразд хіба що на папері. Не допомагають і урядові ін’єкції. Згідно з кабмінівським Меморандумом, Херсонщина на першу третину травня отримала 16,1 тисячі тонн мінеральних добрив, що на 13,5 тисячі тонн менше проти минулого року. Аміачної селітри придбано 10,8 тисячі тонн проти торішніх 14,3 тисячі, суперфосфату 1,88 тисячі тонн проти 3,1 тисячі. Колишні «загони родючості» райсільгосптехнік, з’явись вони зараз на полях, наполошили б сучасників не менше, ніж візит інопланетян. Втім, за таврійським хлібом їм поки що нічого їздити…А тут ще одна напасть: бур’яни та різні клопи з черепашками. І знову старі біди: в дефіциті засоби хімпрополювання. Чи буде їх у достатній кількості – проблема з проблем. Замахнулись, щоб промахнутись? Нині чимало нарікань на весну: припізнилася, дорогенька, на цілих два тижні. І тут же зойк чиновника: «Це один із об’єктивних (підкреслено автором) факторів невиконання в області завдання по посіву ранніх ярих зернових і зернобобових культур». Воно-то так, але... Без всякого на те матеріального підкріплення, сходу-змаху керівні мужі з приходом губернатора-менеджера Бориса Сіленкова вирішили усунути недоліки минулих років: розширити зерновий клин до науково обґрунтованого. З офіційного документа: «При цьому необхідно відзначити, що структура посівів зернових у порівнянні з двома минулими роками збільшилася. Так, у 2003 році було засіяно яровими зерновими 573 тисячі гектарів. У 2004 році – 735,8 тисячі, а в 2005 році – 748 тисяч гектарів». Все це, на перший погляд, похвально. Тільки пора б знати нинішнім аграрним генералам обласного штабу, що головним хлібом Півдня був і залишається озимий. Яровина, та ще й при зруйнованому і пограбованому зрошенні, аж ніяк не гарантує високих хлібозборів. Нинішня посівна кампанія ніяк не добіжить до кінця. Не тільки тому, що небесна канцелярія на два тижні відстрочила прихід весни. Не менш завинили перед землеробами канцелярії земні. Не встигли сівальники вийти в поле, як підскочили ціни на пальне. Навіть вже оплачені добрива не квапилися на українське село так, як спішили на зарубіжне. Тільки от результат не забарився. За попередніми даними, на Херсонщині, яка знову «замахнулася» на торішні, доволі скромні для області два мільйони тонн хліба, до завдання недосіяно 62,2 тисячі гектарів ярих зернових і зернобобових культур. Якщо вірити статистиці, то лише райони – Білозерський, Генічеський і Голопристанський – посіяли те, що планували. А в Бериславському та Іванівському районах земля на площі 25 тисяч гектарів так і не діждалася сівачів. А статистика, як відомо, не завжди правду каже. Тільки такі сільгосппідприємства, як «Радянська земля» чи «Зоря» Білозерського району, очолювані орденоносцем Максимовим і двічі Героєм Соцпраці та Героєм України Моторним можуть розраховувати на хлібний рік. Посіви на полях господарств – любо глянути! Але ж така картина – швидше виняток. А тут ще й шалені травневі спеки…Слід нагадати про ще один фактор – глобальне потепління. По суті, за останні 15–20 років ртутний стовпчик термометра піднявся в середньому на 0,3–0,7 градуса, зросла кількість опадів, різкішими стали температурні перепади. Комбайнами чи серпами? Зараз уже головне – зібрати б те, що дозріє. За прогнозом, в області належить жнивувати хліба на площі 680,6 тисячі гектарів ранніх зернових та майже на 100 тисяч гектарів більше, ніж торік зернобобових. А минулі жнива проходили зі страшенним іржавим скрипом: кожні 9 комбайнів із 10 відбарабанили свій амортизаційний ресурс. І сподіватися лише на тих 2159 зернозбиральних комбайнів, переважно стареньких «Нив», що залишилися, значить завідомо програти «битву за врожай». Сучасної високопродуктивної техніки, вважай, мізер: аж 73 одиниці. Погоди на жнивному полі вони не зроблять. Не виручить, ясно, заява облдержадміністрації «забезпечити райони області ще сотнею комбайнів “Славутич”». Все це – пустопорожні декларації, заведені ще минулою владою. Знову доведеться простеляти килимову доріжку для степових кораблів з інших регіонів країни. А ті вже і «прайси» шлють. Поки що розцінки за гектар зібраних площ «плавають» у межах 150–180 гривень. Але якщо «жнивний» стрибок цін на пальне повторить «посівний», то хліб (для селянина, звісно) стане ще гіркішим…Ремонт наявних комбайнів і в’яло розпочався, і мляво проходить. Та й невідомо ще, яка якість тих ремонтів: 25% полагодженої техніки не відрегульована, не перевірена герметичність її вузлів і механізмів, а для складання актів по допуску степових кораблів до жнив 2005 року ще, як мовиться, і чорнило не закуплене. Не кажучи про дизельне пальне, бензин і моторні масла. А їх для жнив необхідно багато: 16 тисяч тонн дизельного пального, 2,7 тисячі тонн бензину та 800 тонн моторних масел. Їх би загодя припасти, та де гроші, гроші… Доведеться заправлятися з коліс. Якщо доведеться. Правда, чиновники не втрачають оптимізму. За прикладом колишніх губернаторів і нинішній нахвалився закупити кілька десятків комбайнів «Славутич». От би побачити цю потужну колону по дорозі на битву за хліб! |