Архив
 |
 |
 |
|||
|
|
|||||
последние номера
Издания:|
|
| Архив / 2007 / Гривна-СВ / № 35 / Що сталося на джарилгачі? |
|
Що сталося на джарилгачі?Віталій ЗАПОРОЖЕЦЬ // Гривна-СВ № 35 (302) 24.08.2007 (стр. 5) У деяких херсонських ЗМІ промайнуло повідомлення, що на острові Джарилгач нібито гинуть муфлони – від спраги. Тому що головна прісноводна водойма розташована в центрі острова, а від неї відлякують тварин натовпи відпочивальників. В результаті один з муфлонів і загинув – без води біля води. Ми попросили прокоментувати цю ситуацію начальника Скадов-ського лісомисливського господарства Валерія Войналовича, в чиєму віданні знаходяться і Джарилгач, і вся дичина, яка живе на ньому. - Все це вигадки, – сказав Валерій Леонідович. – Щоправда, тільки те, що у нас дійсно деякий час тому загинув один муфлон, але зовсім не від безводдя. Прісноводних озер на острові зо два десятки, вони розкидані по всій території, і напитися для тварин не проблема – не тут, так деінде. Інша біда звалилася на острів і на копитну дичину, що живе тут, – тьма тьмуща кліщів. З такою їх масовою навалою я зіткнувся вперше в житті. І муфлони, й олені, й інша худоба були буквально обліплені цими кровососними паразитами. А сердегу муфлона, якого кліщі замучили до смерті, вони буквально вкрили суцільною коростою, обклали вуха не тільки зовні, а й забили їх всередині, навіть повіки очей, ніздрі… Звідки взялася ця зараза, ніхто до пуття не міг сказати. - А ветеринарно-медична служба хіба не могла зарадити, захистити тварин, обробити кожну якимись хімічними розчинами чи іншими ліками? - Старалися її спеціалісти, робили, що могли. Але щоб обробити хвору тварину, її спершу треба зловити. Спробуйте, коли вона кліщами доведена до несамовитості, гасає, мов навіжена! Коротше кажучи, оця гидота забрала життя не лише одного муфлона, а й кількох молоденьких оленів. Решта тварин просто сильно постраждали. Зараз критичний період минув. Своєрідний «вегетаційний цикл» у кліщів закінчився, і вони самі по собі відпадають, щезають. З усім цим треба ретельно розібратися фахівцям – ветеринарам і медикам: що воно, звідки, яку загрозу становить для людей, яка вірогідність повернення через деякий час цієї пошесті. А наші єгері і працівники ветслужби віднині пильніше стежитимуть за епідеміологічною обстановкою на острові, щоб у випадку, якщо знову з’явиться якась біда, можна було б розпізнати її одразу і вжити заходів для попередження її поширення. |