Проблемные банки: ситуация в динамике

Как стало известно в первый день весны, временный администратор «Трансбанка» (филиал имеется в Херсоне) обратился в правление НБУ с просьбой принять решение о ликвидации учреждения. Тем временем НБУ решил ликвидировать банк «БИГ-Энергия».

Есть информация и о «Захид­инком­банке». Этому учреждению удалось найти нового платежеспособного частного собственника. Из банка вывели временную администрацию. Несмотря на то, что, как сообщает «Дело», просроченная задолженность за 2009 год выросла в 44 раза, а активы банка за минувший год снизились на 40%, эксперты прогнозируют, что уже через несколько месяцев «Захидинкомбанк» сможет войти в обычный для непроблемных финучреждений режим работы. И желающие забрать из него свои деньги смогут без проблем это сделать.

Уж коль скоро заговорили о «Захидинкомбанке», то следует сказать, что, похоже, дела там идут намного лучше, чем лично у управляющего его херсонским филиалом Тараса Бурды. Предположить, что у этого банкира не всё в порядке, можно, как минимум, по двум позициям. Во-первых, это «замороженное» строительство парикмахерской его супруги по улице Суворова – на том месте, которое нынешняя власть освободила под это дело от бюста генералиссимуса. Во-вторых… Хотя зачем повторяться? Приведём лучше очередную статью Анатолия Полуфакина – журналиста цюрупинской газеты «Вісник Олешшя», который настойчиво и с достойным подражания профессионализмом описывает своим землякам дело «Бурда против Цюрупинска».

«Як би не упирався, а з берега доведеться забиратися»

Несподіване продовження одержала справа «Бурда проти Цюрупинська». Як стало відомо «Віснику Олешшя», після винесеного районним судом рішення від 5 листопада 2009 року, який зобов'язав херсонського банкіра Тараса Бурду «звільнити самовільно зайняту ділянку, прилеглу до земельної ділянки за адресою вул. Набережна, 5», Цюрупинська міська рада, в особі якої в інтересах держави виступив з позовом прокурор району, забрала виконавчий лист на виконання рішення суду, аби подати заяву в державну виконавчу службу на здійснення провадження. Однак, як повідомила спеціаліст з юридичних питань міськвиконкому Ганна Чмир, представник відповідача сповістив про намір продовжити судовий розгляд за «обставинами, що заново відкрилися». Заради володіння ласим шматком – цюрупинським берегом – Бурда, навіть розуміючи свою неправоту та абсурдність «обставин, що заново відкрились», усе ж готовий іти до кінця.

Коротко нагадаємо суть справи. У сферу приватних інтересів херсонського банкіра Тараса Бурди потрапила прибережна зона р. Чайка. Шляхом перепродажу в квітні 2008 року він придбав земельну ділянку площею 12 соток за адресою вул. Набережна, 5. Та оскільки прямого виходу до урізу води не було, а дуже хотілося, звернувся до тодішнього директора МКП «Цюрупинськкомунгосп» А. Шкворченка з проханням передати в користування прилеглу територію «для належного утримання та благо­устрою».

А. Шкворченко договором від 9.04.09 року передав прилеглу до земельної ділянки територію «для належного утримання та благоустрою». Дивно, що тодішній директор комунгоспу укладав договори, які ніяких заперечень з боку міськвиконкому не викликали. Більше того, ще 8.04.2008 року міськвиконком прийняв рішення № 115 «Про закріплення території та укладання договорів на її обслуговування», яке призвело до розбазарювання земель територіальної громади. Хоча ініціатори таких угод начебто розглядали в перспективі подібні рішення як спосіб поліпшення благоустрою територій міської громади, на що зазвичай не вистачає бюджетних коштів.

Та такі любителі берегів, як Бурда, внесли свої корективи в дане рішення, і згодом «належно утримані та благоустроєні прилеглі території» стали місцем самовільної забудови.

У листі міському голові Л. Зарічній Т. Бурда обурюється, що йому не дозволили житлове будівництво на березі річки. Обгрунтовує це, зрозуміло, посиланнями на найблагіші наміри – турботою про престарілих батьків, яким «корисно жити на природі».

У відповіді на ім'я Т. Бурди міський голова Л. Зарічна вказує, зокрема, що всі раніше укладені договори «на належне утримання прилеглої території» розірвані в одно­сторонньому порядку і сесія міськради не дає дозволу на житлове будівництво на березі річки.

Хоча всім зрозуміло: із розривом договору «прилегла територія» повертається у власність громади, і не факт, що договір розірвано в односторонньому порядку, а законність цього ще має підтвердити суд.

Зараз нарікають, що внаслідок такого «належного утримання» берегів місто не одержало жодної копійки в бюджет. Тільки рішенням від 8.04.2009 року № 89 міськвиконком припинив подібне землекористування за умовами договору, який викликає багато запитань.

Невже в комунгоспі наївно вважали, що прилегла територія передавалась в користування з метою належного утримання та благоустрою... під квітники та дитячі гойдалки, які, до речі, донедавна ще тут були? Невже не зрозуміло, що такі угоди мають зовсім іншу спрямованість, ніж зазвичай благоустрій? Цікаво знайти в тому ж­ комунгоспі бодай якийсь документ, де б пан Бурда задекларував свій «благоустрій прилеглої території».

Та замість розбивки квітників він розгорнув капітальне будівництво. Кілька актів перевірки дотримання вимог земельного та природоохоронного законодавства встановили грубі порушення.

5 листопада 2009 року Цюрупинський районний суд зобов'язав Тараса Бурду звільнити самовільно зайняту земельну ділянку. Та замість виконання рішення суду з'явились «нові обставини», які знову втягнули сторони в новий судовий розгляд.

Обставини, які заново відкрились, м'яко кажучи, дивні. Як пояснила «Віснику Олешшя» прокурор Олена Ахременко, це, на думку представника відповідача, «план заходів, які начебто передбачають забудову на прилеглій території». А уже зведений фундамент, також за версією сторони відповідача, – це і є не що інше, як «належне утри­мання прилеглої території та благоустрій». Абсурд!

Та пряме порушення природоохоронного законодавства навряд чи викликає в когось сумніви. Не викликало воно сумнівів і в суду, який прийняв рішення на користь міської громади.

- Якщо «обставини заново відкрились», – говорить прокурор Олена Ахременко, яка в суді представляє інтереси територіальної громади, – в такому разі ми уточнили свої вимоги і вирішили розширити коло претензій до Т. О. Бурди.

«Як би не упирався, – сказала далі прокурор, – а з берега доведеться забиратися, оскільки дозволів міської ради на право забудови немає. Окрім хіба що “плану якихось заходів”... Та це не доказ для суду. Основним документом може бути тільки рішення сесії чи міськвиконкому на право забудови».

Як зазначила О. Ахременко, вона не виключає, що пану Бурді доведеться самому й забезпечити фінансування та виконання робіт по демонтажу незаконно зведеного фундамента довжиною 27,78 метра і шириною 0,4 метра, який є доконаним фактом початку капітального будівництва. Включаючи й очищення прилеглої території від твердих побутових відходів, якими засмічено берег річки.

А якщо банкір відмовиться від добровільного демонтажу фундамента? Позиція прокуратури як позивача однозначна: тоді це буде зроблено примусово!

Залишається сподіватись на те, що після розгляду справи за «нововиявленими обставинами» суд усе ж прийме справедливе рішення, від якого виграє передусім наша громада.

Анатолій ПОЛУФАКІН,
«Вісник Олешшя» № 11 2010 року