Право на земельну ділянку за новим законодавством

Законом від 05.03.2009 року №1066-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядок поділу та об’єднання земельних ділянок. Закон передбачає спрощену процедуру посвідчення прав на земельну ділянку. Як сьогодні діяти, аби, отримавши землю у спадок чи внаслідок угоди, стати її власником? Хто, що, в якому документі і в якій формі повинен написати, щоб через недостатню обізнаність із законами людина не поставила під питання своє право володіти землею? Роз’яснює заступник голови Держкомзему Сергій Бєльчик.

- Отже, чим сьогодні посвідчується право власності на земельну ділянку?

- Як передбачає стаття 126 Земельного кодексу України (зі змінами) – державним актом на право власності на земельну ділянку, крім випадків, коли земельна ділянка, без змін її меж та цільового призначення, відчужується за цивільно-правовою угодою або за свідоцтвом про право на спадщину. У такому разі на державному акті нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки та реєстрацію прав на неї. У відмітці вони зазначають документ, на підставі якого відбулося відчуження.

- Який орган робить цю відмітку?

- Винятково територіальний орган Держкомзему – міський або районний відділ чи управління Державного комітету України із земельних ресурсів. Наприклад, у місті Києві – це виключно Головне управління Держкомзему, яке знаходиться за адресою: Київ, вул. Народного ополчення, 3. Іншого порядку реєстрації прав власності на землю чинне законодавство не передбачає.

- Скільки днів громадянин має чекати на цю відмітку?

- Він має отримати її протягом 14 календарних днів з дня подання документів до цього органу.

- Які документи можуть вимагати від громадянина органи Держкомзему для здійснення відмітки?

- Лише два: державний акт з відміткою нотаріуса про перехід права власності на земельну ділянку та цивільно-правову угоду про відчуження земельної ділянки (або ж свідоцтво про право на спадщину). Звичайно, не забудьте свій паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера. Окрім цих, інші документи вимагати забороняється.

- Як діяти, якщо змінюється співвласник або набувається право спільної власності на земельну ділянку?

- Тоді територіальний орган Держкомзему, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, вносить відповідний запис до державного акта щодо співвласників земельної ділянки.

- А якщо відчужується лише частина ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку?

- Відчужити частину ділянки можна лише після того, як її власник отримає державний акт, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку. До речі, це суттєва зміна, бо раніше для відчуження частини ділянки достатньо було відкреслити її на державному акті та виготовити технічну документацію щодо встановлення меж та площі тієї ділянки, яку передбачається відчужувати.

- А якщо державний акт посвідчував право власності на декілька земельних ділянок?

- Тоді відчуження однієї з них здійснюється після виготовлення державного акта, що посвідчує право власності на кожну з цих ділянок.

- Отже, які записи і де повинні з’явитися на державному акті?

- Цю процедуру визначає поста-нова Кабміну від 6 травня 2009 року № 439 «Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку». Нотаріус, який по-свідчує угоду про відчуження земельної ділянки (або ж видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку), проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку.

Територіальний орган Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки (міські, районні відділи чи управління ) протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу документа про перехід права власності на ділянку проставляє на державному акті відмітку про реєстрацію права власності на неї.

- Скільки коштують послуги?

- Вартість оформлення державного акта на підставі цивільно-правових угод про відчуження земельної ділянки або свідоцтва про право на спадщину складає: для фізичних осіб 30 грн., а для юридичних – 50 грн. Вартість внесення запису до Поземельної книги – 10 грн. для фізичних осіб та 30 грн. для юридичних. Окрім того, вартість внесення відомостей до бази даних автоматизованої системи Державного земельного кадастру – 5–25 грн. для фізичних та 60–80 грн. для юридичних осіб – це в разі, якщо земельна ділянка має не більше 20 координатних точок. Для таких ділянок загальна вартість послуг щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку, враховуючи ПДВ, складатиме не більш ніж 102 грн. для фізичних осіб і не більше ніж 266 грн. – для юридичних. Вважаю, що така вартість послуг абсолютно не обтяжлива.

- Якщо новий власник земельної ділянки хоче виготовити новий державний акт (за процедурою, яка діяла раніше), чи має право він це зробити?

- Так, цю можливість передбачає Постанова Кабміну № 439. Громадяни та юридичні особи, до яких переходить право власності на земельну ділянку, можуть звернутися у територіальні органи Держкомзему. Для цього вони повинні представити державний акт та документ, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку.

- З якого моменту виникає право власності на земельну ділянку, право постійного користування чи право оренди земельної ділянки?

- З моменту державної реєстраціїцих прав. Це передбачає стаття 125 (зі змінами) Земельного кодексу.

Матеріал підготовлено в рамках інформаційної кампанії проекту «Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості і розвиток системи кадастру».