Архив
 |
 |
 |
|||
|
|
|||||
последние номера
Издания:|
|
| Архив / 2008 / Гривна-СВ / № 7 / «Пияцтво – явище систематичне» |
|
«Пияцтво – явище систематичне»Сергій ГЕЙКО // Гривна-СВ № 7 (326) 08.02.2008 (стр. 13) Після укріплення влади більшовиків на початку 20-х років минулого століття одним із провідних напрям-ків їхньої діяльності стала боротьба з пиятикою і самогоноварінням. «Самогон – найбільше зло в теперішній нашій роботі, він – найкращий помічник контрреволюції. Самогон відволікає наші сили від боротьби з буржуазією, і голодний пролетаріат може не витримати... Так пам’ятай же, кожен бідняк, що самогон – твій найзліший ворог, безжально борися з ним! Усіх куркулів-самогонників треба на місці суворо карати. Зрадникам революції не місце серед нас. Самогон несе голод, смертність і рабство», – палала гнівом одна з провідних більшовицьких газет. Отож і почалася чергова і далеко не остання кампанія нищення абичого у радянській Україні, яка охопила усю територію начебто незалежної УРСР, зокрема й Херсонщину, документи з Державного архіву якої наведені нижче. 20 жовтня 1922 року Херсонський повітовий виконком за підписом його голови Радченка видав наказ №104: «Одним із найзліших ворогів людства загалом, а трудящих зокрема, є пияцтво, привите віками рабства, гноблення і розумового застою, цих стовпів царату і капіталістичного ладу. Невиліковні хвороби, мате-ріальна і духовна убогість, розвал сім’і, тяжка злочинна спадковість для молодого покоління, збільшення злочинності, важке життя і найбезпросвітніша старість – усе це наслідки пияцтва. У боротьбі з цим злом, у турботах про охорону фізичної та матеріальної міцності трудящих Херсонський повітвиконком доводить до загального відому, що пияцтво, як і торгівля спиртними напоями, з моменту опублікування цього наказу будуть розглядатися як усяка суспільно небезпечна дія, яка загрожує основам радянського ладу і правопорядку, встановленому ро-бітничо-селянською владою на перехідний до комуністичного ладу період часу. Огидним картинам цар-ського ладу, коли п’яний бюджет розстилався по мостовим усієї Русі нескінченною лавою осіб, що оскотинилися і втратили людське обличчя, пропав у небуття. Пияцтво як най-яскравіший чинник, що викликає роз-тлінний і руйнуючий вплив на довкіл-ля і особливо молодь, який підриває міць вільної республіки, прирівнюється до бандитизму. Варення самогону знищує велику кількість хліба, необхідного для пом’якшення гострого голоду. Тому Херсонський повітвиконком наказує:1. Волвиконкомам і начальнику міліції та каррозшуку вжити най-енергійніших і найсуворіших заходів до виявлення винних у варенні самогону, збуті та вживанні його, піднявши до цієї мети увесь свій апарат. 2. Осіб, викритих у варенні, продажу, купівлі самогону і взагалі спиртних напоїв, забороненої міцності, а рівно які з’являються на вулицях у стані навіть незначного сп’яніння, арештовувати, майно їх на предмет конфіскації піддавати опису й арешту, віддавати винних під суд Ревтрибуналу за звинуваченням у бандитизмі і до вирішення справи про них з-під арешту не звільняти. 3. Періодично, аж ніяк не рідше 3 разів на місяць, проводити облави і обшуки у кублах, буфетах, готелях, заїжджих дворах і осіб, які помічені у пиятиці, сприянні заохоченню її, арештовувати і представляти відділу управління на предмет закриття зазначених кубел, накладення адміністративного стягнення, вислання утримувачів з меж Миколаївської губернії (тоді правобережжя Херсонщини входило до її складу. – Прим. авт.) та конфіскації їх майна. Цей наказ набирає чинності з моменту його опублікування. Цей наказ опублікувати на сільсходах, протоколюючи прийняту ухвалу і вивісити на видному місці». Отож наказ видано – усі на боротьбу з пиятикою! І пішло-поїхало. І пияцтво, і боротьба з ним. У Бериславі слухали голову райвиконкому Бородаєва та заврайздраввідділу Шабаліна «про те, що ветлікарь Бериславської ветлікарні систематично п’янствує, в зв’язку з чим не з’являється по декілька днів на роботу, виникають різні непорозуміння в амбулаторії, що, безумовно, негарно відбувається на роботі». У Березнігуватському районі «відзначається вигінка самогону, з якою важко боротися, оскільки деякі продпрацівники і радянські працівники пиячать». У Херсоні «за останній час спостерігається вперте пияцтво червоноармійців, котрі у п’яному вигляді відбирають на базарі хліб і цигарки, за що гроші не платять, що ви-кликає серед робітників і населення кепські настрої стосовно Червоної Армії». «На хуторі Тернові Поди головкомпраці пиячить». Голову Тарас-Шевченківської сільради Савченка звільняють з посади «за систематичне пияцтво». Голова Заградівського комітету незаможних селян Матковський «дозволяє вигінку самогону, у п’яному вигляді заявляється у громадських місцях, витворяючи безчинства, лаючись матом. Матковський невиправний п’янделига, грубий і нетактовний у тверезому стані, а про нетверезий і говорити не доводиться». Голова Новосева-стопольської сільради Рибченко, секретар ради і голова КНС, «упившись до безтями, з криком і матами творили різні бешкети по дорозі додому і голова КНС почав бити зава млином і соломовозом, чим порушив спокій населення, що вже спочивало». У Чаплинці «зав. сільбудом тов. Білорусець улаштовує попойки і скандали, після попойок б’є вікна у партійному комітеті КСМ (комсомолу. – Прим. авт.) і євреям, які живуть поруч». У Горностаївці «під час кінського переобліку комісія у складі заст. гол. РВКу тов. Петренка, вет-лікаря В. Благовіщенської дільниці т. Бережного й одного червоноармійця були п’яними до втрати тями». «Голова Осокорівської сільради пиячить і безчинствує у товаристві своїх собутильників.., посилаючи їх з печаткою сільради розшукувати самогон». У Чорнянській сільраді «голова сільради Гарбуз звільняється з роботи внаслідок судимості за пиятику та побої». У Качкарівці «голова Райвиконкому тов. Дубицький влаштовує попойки з драмгуртком місцевого театру, а також скандали». Голова спілки «Дніпробуг» Сидоренко і зав. Херсонською конторою тієї ж спілки Грушевенко «у дійсності обидва пиячили і бешкетували як у самій Каховці, так і в районі. У підсумку обидва ревізори поїхали, прихопивши з собою п’ять відер вина». У Вавилівській волості міліціонер Гайченко при проведенні обшуку «виявив: один апарат для самогону й 1/4 відра самогону, і Гайченко, напившись, у п’яному вигляді став безчинствувати. Начальник міліції, що взнав про це, доставив його до міліції, де він те ж саме повторював і після чого ви-йшов у двір, де й повісився на горбі». У Баратівці «секретар Яроцький під час занять йде і займається розпиванням самогону. 4.01 під час занять він поїхав до с. Леуцьке до гр. Соколова, де упився п’яним і був схоплений уповноваженим ДПУ, що застав його за самогоном». «Секретар КНС і партосередку с. В.-Благовіщенки Здоренко, гуля-ючи на вечірці у Чумака – зав. торг-відділу КВТ напився і, витягнувши наган, почав намірятися застрелити Чумака і Жука Юхима, які у нього з великим трудом відібрали револьвер». Закінчення у наступному номері. |