Архив
 |
 |
 |
|||
|
|
|||||
последние номера
Издания:|
|
| Архив / 2002 / Гривна / № 48 / Партія музикою глушили стогін... |
|
Партія музикою глушили стогін...Василь ПІДДУБНЯК // Гривна № 48 (412) 28.11.2002 (стр. 3) 23 листопада в Херсоні та області відбулися панахиди. Відзначено сумний ювілей – День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій в Україні 1932-1933 років. Благали заступництва у Бога: “Спаси і сохрани!” Тихо поминали і згадували. Заклинали: “Не повторись!” ...Другий за ліком голодний мор в історії України розпочався ще взимку 31-го. Хліб, сало, овочі вилучалися під мітлу. Особливо у господарствах одноосібників. Уповноважені партією “маузери” разом із запопадливими активістами люто нишпорили скрізь: по клунях, погребах, у поїздах і на станціях... Народ умирав, а компартія “качала” хлібець, звинувачуючи народ у несвідомості. Кожен завзятий селянин вважався вірним сталінцям ворогом і саботажником. Із записки завідуючого агітпропвідділом ЦК КП(б)У А.А.Хвилі, уповноваженому з питань хлібозаготівлі в Одеській області ЦК та Одеському обкому компартії про незадовільне виконання плану хлібозаготівель, факти приховування хліба, куркульський саботаж у Снігурівському районі від 10 січня 1933 року: “Між іншим є відомості, що багато куркульського елементу поховало свій хліб у Херсоні. З цього треба зробити той висновок, що у Херсоні у всякого спекулятивного елемента осіла певна частина хліба”. “Спекулятивного елемента” і “саботажників” діставали з-під землі. Мільйони багнетними штурханами у спину погнали за колючий дріт і у сніги радянської Півночі. Десятки тисяч зуміло втекти за океан. Інші – пухли. За навіть скромними підрахунками голодомор забрав життя 3-4 мільйонів чоловік. Україна захлиналася у стогонах. Влітку ж 33-го, коли чорна хмара невідступно трагедії насувалася на Україну, народна “заступниця” (компартія) в особі її політичних реалізаторів напускала всілякого туману. Аби тільки світ не здогадувався про геноцид. Розквітала освіта, книготоргівля, радіофікація... “Сонце щастя” зазирало не те що в кожен дім – кожну душу. 16 червня 33-го газета “Наддніпрянська правда” радісно оповіла про відкриття у Херсоні “острова щастя”: “11 червня тисячі херсонських трудящих були на відкритті вогнища культури – парку культури й відпочинку. Старий колишній Олександрійський парк переобладнано: зроблено огорожу, організовано театр на 730 місць, кіно, майданчик для масових танців, у парку є оркестр, буфет тощо.” Веселися, народ! “Парк має великі перспективи, - обнадіює читачів газета. – Цими днями намічається відкрити майданчик для масових розваг (електропанорама, кімната сміху тощо). Буде установлено карусель, “велетенські кроки”, човники...” Поки у Херсоні влаштовували огороджували Олександрійський парк і споруджували буфет, периферія більше нагадувала великий концтабір. “В с. Заградовке Высокопольского района населения ходит с мешками и занято собиранием пищи, растаскивает падаль, собирает траву. В этом селе перебили и съели всех собак и кошек, собак воруют друг у друга”. Це – зі зведення інформаційного сектора оргінструкторського відділу ЦК КП(б)У про факти голоду і недоїдання по окремих областях республіки. А музика – гриміла! Її і досі чути. Крізь стогін... |