«Ой, купила мама чобітки...»
Олена СКРИПЧЕНКО // Гривна-СВ № 51 (370) 12.12.2008 (стр. 13)
«Де купити взуття для школяра? Таке питання турбує багатьох батьків. В магазинах Херсона його не знайти. “Я, мати учня 5 класу, вже багато часу хочу купити синові ботики і штани, – пише читачка. – Не раз обійшла магазини міста і не змогла знайти їх. Ботики можна знайти від 25 до 30 номера, а більших немає. В магазинах є лише дорогі дитячі костюми, а недорогих немає. Час уже місцевим керівникам торговельних організацій потурбуватися як слід про дітей-школярів”».
Так, у 1978 році (саме тоді газета «Наддніпрянська правда» надрукувала ці рядки) були такі проблеми у батьків. Пройшло 30 років. Нині у розмаїтті дитячих товарів можна розгубитися. Але якщо захочеться купити дійсно якісну річ – з\'являться проблеми. Адже начебто вовняний светрик, якщо його знімати або вдягати при вимкненому світлі, аж іскрить – тому що синтетичний, хоча бірка сповіщає: «вироблено з натуральної сировини». Можна, звичайно, знайти добротний одяг або взуття. Але не кожні батьки в змозі витратити 300–400 гривень на, наприклад, дитячі шкіряні чоботи. До речі, нещодавно було прийняте рішення про заборону ввозу в Україну «секонд-хенду» – мовляв, тоді наша легка промисловість «підніметься з колін». Тільки, думається, наші діточки до того часу виростуть.
малюнок Віктора ХМЕЛЯ
|