«ІНКОН ХІІ» поєднав інноваційні зусилля країн-учасниць СНД та європейських держав
Ксенія СІЛІНА // Гривна-СВ № 39 (306) 21.09.2007 (стр. 3)
14 вересня на пленарному засіданні було офіційно закрито ХІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми та перспективи інноваційного розвитку економіки», яка стартувала 10 вересня у Скадовську. Тож ініціатор важливої для області та країни події – голова Херсонської обласної ради Володимир Демьохін розповів про результати роботи форуму
- Володимире Анатолійовичу, як ви оцінюєте активність учасників ХІІ науково-практичної конференції? Які із запланованих заходів вдалося провести?
- Активність учасників конференції була високою. Адже за 5 днів у ній взяли участь 245 офіційно зареєстрованих делегатів, 171 організація та підприємство з 51 міста та 9 країн СНД , а також делегація з Німеччини. Було проведено 3 пленарні засідання, 5 засідань секцій, 2 «круглі столи», 2 виїзні засідання. Заслухали 127 доповідей. А у стендовій експозиції конферен-ції взяли участь 17 підприємств та установ. Дуже приємно, що конференцію відвідали високі гості. Таким чином ми намагалися звернути увагу керівників найвищого рівня на те, що проблеми існують, і їх потрібно вирішувати.
Тобто початок покладено. Тепер дуже важливо, щоб наші ініціативи підтримали на високому владному рівні. Тоді розпочнеться реальне втілення усіх питань, про які йшлося під час форуму. Я дуже вдячний за активну співпрацю усім країнам-учасницям. Персональна подяка німецькій делегації та пані Ленц. Ми повинні більше спілкуватися та ламати кордони. Світ повинен знати, що в Україні живуть люди, які хочуть добра та процвітання всім країнам.
Ми плануємо видавати збірки праць конференції. Це, звичайно, питання часу, проте ми будемо намагатися підійти до нього уважно. Ці видання повинні бути направлені в усі країни, які брали участь у конференції.
Вже з дня закінчення ХІІ конференції розпочалася підготовка до наступної. Важливо, щоб ініціативи продовжувалися – у конференціях, «круглих столах», ділових зустрічах. Приємно, що активно та ініціативно нас готовий підтримати виконком СНД.
- На вашу думку, яку головну мету переслідують подібні заходи?
- Головне – це можливість спілкування та обговорення проблем, які актуальні для всіх. Адже тут зібралися люди, небайдужі до питання розвитку наших країн. Насправді інноваційне питання – це засоби, покликані покращити життя, зробити його більш раціональним. Нововведення завжди були головним стимулом у розвитку людства. Подібні процеси починають з мислення. Конкретні результати вже є. Це виражається в тому, що спостерігається велика активність учасників. Головні підсумки таких заходів – це об’єднання зусиль країн-учасниць СНД, європейських держав. У той час, коли нас намагаються розділити політично, інноваційні проекти поєднують країни та людей. Це головна мета. Від неї виграють усі: Херсонщина, Україна, Росія, Білорусь, Казахстан тощо. Бо це «мозковий штурм», генерація спільних зусиль, які приносять користь для всіх. І ці питання, які піднімали на форумі, торкалися глобальних, соціально-культурних, етнічних процесів. Дуже добре, що активну участь у підготовці конференції брав виконком СНД, тому що це об’єднавчий процес, який піде на користь всім.
- Які питання, в першу чергу регіонального масштабу, підняла конференція?
- Таких питань насправді дуже багато. По-перше, що робити з АПК? У нас існує багато відповідних компетентних міністерств, але не існує політики. І в цьому полягає головна проблема. Сьогодні політика в аграрному секторі полягає у наступному: ми весь час на Херсонщині присвячуємо боротьбі за зернові культури, а спеціалісти говорять, що вони потрібні в області лише для посівної кампанії. На конференції всі мали можливість ознайомитися з продукцією Південно-регіонального інституту бахчівництва та овочівництва, і стало зрозуміло, що сьогодні перспективна продукція для області – бахчеві та овочі. Саме на Херсонщині знаходиться найбільша система зрошення в Європі, яка дала можливість штучно поліпшити базовий фактор економічної політики. Наше завдання – не просто зберегти її, а провести ремонт та реконструкцію.
Також зараз ми маємо проект «Гуртові ринки», який набагато ширший за це визначення, і під ним закладено створення науково-практичного аграрного центру. Таким чином з’явиться можливість замовляти продукцію нашим аграрним підприємствам, виходячи з потреб ринку, та максимально використовувати природний ресурс в області. Треба сертифікувати продукцію за світовими стандартами. Тому на конференції й презентували проект ХДАУ саме зі створення лабораторії сертифікації. Це дозволить розширити кордони ринку та попередити розповсюдження генетично-модифікованих організмів. Такий гуртовий ринок, виступаючи замовником, має шанс підняти аграрний сектор на науковій основі. Видано книгу щодо земельних ресурсів Херсонської області. Це друге видання серії «Регіональна економічна політика». Тут закладено основний фактор, який потрібно використовувати з рекреаційною, аграрною метою тощо. Наступне видання стосуватиметься інфраструктури транспорту, зв’язку.
Окремо хотілося б зупинитися на проблемі, спільній для всіх країн СНД, – текстильна промисловість. Купуючи речі виробників інших країн ми таким чином підтримуємо їхню промисловість, але не свою. При цьому в текстильній галузі є серйозні напрацювання. Три роки тому в Херсоні було прийнято проект «Технопарк “Текстиль”», для якого існують усі можливості функціонування – ХНТУ, бавовняний комбінат. Це конкретний інноваційний проект, який дасть позитивні зрушення в економіці як області, так і країни.
- Які нові ідеї виникли під час проведення конференції?
- Їх безліч: і ідей, і стимульованих конференцією ділових та наукових контактів. Ми плануємо видавати серію по регіональній економічній політиці. На цьому грунті виникла і наступна ідея: спробувати створити Інститут регіональної економічної політики. Хотілося б, щоб цю організацію створили учасники конференції, і згодом була організована мережа її філій. Адже у нас питанням регіональної економічної політики не приділяють належну увагу. А це фундамент, на якому будується все: економічна політика держави, міждержавні стосунки. Добре, що така ініціатива виникла, і тепер до неї повинні долучитися найактивніші інноватори. Тоді буде конкретний результат.
|