Архив
 |
 |
 |
|||
|
|
|||||
последние номера
Издания:|
|
| Архив / 2002 / Гривна / № 48 / На Херсонщині масово знищують меліоративні системи |
|
На Херсонщині масово знищують меліоративні системиВасиль ПІДДУБНЯК // Гривна № 48 (412) 28.11.2002 (стр. 2) Колись держава виділяла на їх спорудження десятки мільйонів рублів. Нині це добро йде за безцінь...
Варто було з’їхати з гомінкої траси і заглибитися у степи по розбитій дорозі на шестикілометрову відстань, як зору відкрилася гнітюча картина. І де? У «хлібному» Білозерському районі, котрий нахвалює й сам губернатор Анатолій Юрченко. Добиратися до місця погрому виявилося непросто. А те, що це саме погром – не перебільшення. По периметру 400-гектарного поля, неподалік від Херсонської біофабрики і на межі володінь другої бригади сусіднього товариства «Лиман», із землі «з м’ясом» вирвано близько двох кілометрів труб. «Хто дав розгін, який титан?» – згадалося поетове. Невідома сила викинула труби на ще свіжі бруствери. Видно, ударно попрацювала землерийна техніка. Гори вийнятого грунту, розтрощених бетонних конструкцій, понівечені гідранти, що живили поливні машини «Дніпро», надають «пейзажу» марсіанського вигляду. Ця земля вже напівмертва. Умре вона у найближчому майбутньому. Повернеться до свого первісного вигляду. Знову буде де розгулятися суховіям. Колись тут, на благодатних землях загалом міцного середнячка, радгоспу «Комунар», збирали високі врожаї пшениці, овочів, картоплі, кормових культур... Тут, як на всіх меліорованих землях, зрошуваний гектар у зоні ризикованого землеробства працює за два-три богарних. Але це вже – теорія. Ретельно замаскований у купі мокрої глини кисневий балон красномовно свідчить: газорізальники сюди ще повернуться. І вони знову різатимуть «по живому» товсті, не торкнуті іржею стінки 600- і 800-міліметрових труб на шматки. ...За те, щоб тільки це одне поле «Комунара» не страждало від гострого безводдя і безпліддя, не так давно, всього два десятки років тому, держава зі свого бюджету заплатила (за вельми скромними підрахунками) понад мільйон радянських рублів. Сума, достатня тоді для покупки майже 400 таких гусеничних тракторів, як ДТ-75! Тепер ці «трактори» виймають і здають у металобрухт ліквідатори «реформованого» широкобалківського «Джерела». Кажуть, що це чиниться з благородною метою: закрити замулене боргами «Джерело» і створити ще «реформованіше» господарство. Дізнатися конкретніше про грандіозність намірів ні в Широкій Балці, ні в Білозерці не вдалося. Один телефон голови ліквідаційної комісії Олега Тешевського стверджував, що тепер він «частний», другий мовчав. Сільський голова Микола Вашина аж розхвилювався. Він назвав події, що стрімко розгорнулися на меліорованих землях «Джерела», трагедією, страшним судом: - Я ж це все будував власними руками! А тепер... Все зрошення – 810 гектарів – списано. Насосні станції практично зруйновані. Загублено всю зрошувальну техніку. Настала черга демонтажу 18 кілометрів труб, яким ще й двадцяти років нема. - Миколо Михайловичу, а от в обласному виробничому управлінні меліорації і водного господарства твердять: «За всю меліоративну систему на ваших полях відповідає ваша ж сільрада». Там порадили: хай у районній і вашій радах уважно прочитають статті 17 і 18 Закону України «Про меліорацію земель». Винні? - Як я не намагався те «списане» зрошення зберегти, взяти його на баланс сільської ради – нічого з цього не вийшло. Бал править ліквідаційна комісія. Їй, бачте, треба погасити заборгованість, насамперед податкову, щоб ліквідувати господарство. Писав листи, адресував усні клопотання і голові райдержадміністрації, і голові ліквідаційної комісії, і начальнику райсільгоспуправління. Всі безпомічні. Всесильна тільки ліквідаційна комісія. Порушував я це питання на колегії райдержадміністрації, де були її голова Олександр Чабан, районний прокурор, начальник міліції. Допитувався: «Проти кого буде порушена карна справа?» Відказали: тут ніякого криміналу, тут усе правильно. Зруйновано у нас багато: два гуртожитки, тваринницький комплекс вартістю 2,5 мільйона гривень, який ще 50 років можна було експлуатувати. Все ліквідується, ліквідується... Все, що могли зняти на землі, – зняли, тепер полізли під землю. Це – трагедія! Голова районної податкової інспекції Ніна Чернишова співчуває широкобалківцям, зазначаючи, що її відомство ще «жодного господарства не умертвило», що воно «нічого такого, що знаходиться під податковим арештом, не продало»: - У нас свій закон, згідно з яким треба виконувати планово-нормативну базу, – підкреслила Ніна Артемівна. Про великий «демонтаж» ще цілком придатних для подальшого використання зрошувальних мереж у «Джерелі» білозерські податківці знають. Майже в деталях. - Ті труби, наскільки мені відомо, списані через Київ з дозволу місцевих властей, – каже Ніна Чернишова. – На це є відповідні документи в ліквідатора. Той же акт на списання. Болісно дивитися на розруху, та треба зрозуміти й ліквідатора. У нього перший план – погашення зарплати, другий – податковий борг, третій – інша кредиторська заборгованість. Немає сумніву, що сумлінне «Джерело» демонтованими трубами уже найближчим часом справно розрахується з усіма кредиторами – селянами, інвесторами, податківцями. Із землі вирито ще не все. Ще не один кисневий балон газу використають на «ударній будові» віку. А от чи зможуть на «попелищі» збудувати нове господарство – важко сказати. Бо тут, у зоні суховіїв, земля тримається на... воді. Хіба ж тільки тут? Ось іще один факт на підтвердження. У Новотроїцькому районі, за повідомленням місцевої преси, з відома тамтешньої податкової інспекції реалізовано невідомим особам 300 одиниць поливної техніки. «Фрегати» «пішли» у плавильні печі своєї і чужих країн по 3 тисячі гривень за штуку при вартості однієї машини 150 тисяч гривень. За деякими підрахунками, реалізація японських труб великого діаметру з 30-річним гарантійним строком у металобрухт принесла зареєстрованій у Каховці фірмі «Компаньйон» сотні тисяч гривень. А що з того? В середньому за останні 6 років обсяг валової продукції, вирощуваної на зрошуваних землях краю, порівняно з періодом 1991-1995 років, зменшився (у порівняльних цінах 1996 року) на 622,3 мільйона гривень. Така статистика. І «внесок» посередніх новотройчан і передових білозерців – незаперечний. |