Архив
 |
 |
 |
|||
|
|
|||||
последние номера
Издания:|
|
| Архив / 2002 / Гривна / № 44 / Любов Орлова і Херсон |
|
Любов Орлова і ХерсонГалина КОКОСТІКОВА // Гривна № 44 (408) 31.10.2002 (стр. 4) Пригадаймо знамениті кінострічки «Цирк», «Волга-Волга», «Світлий шлях», «Весна», «Зустріч на Ельбі», «Російський сувенір»... Хіба всі перелічиш? Успіх фільмам забезпечила зірка першої величини – Любов Орлова. 11 лютого 2002 року їй виповнилося б 100 років. ...Любов Петрівна Орлова була в Херсоні лише один день. У січні 1970 року. Зима. Заметіль. У номері готелю «Київ» холодно. На обличчі актриси – тінь утоми після концерту. Але почалася розмова – і де вона поділася. - Образ ткалі Мані Морозової захопив повністю, – почала Любов Петрівна. – Вона була для мене не Попелюшкою, не казковою героїнею. Повірте, під час зйомок я відчувала себе справжньою іванівською ткалею. Готуючись до цієї ролі, на «відмінно» здала техмінімум. Щоб швидше засвоїти робочий процес, працювала цілими днями. Гнучкість пальців тренувала кожної вільної хвилини, носила в сумочці нитки, щоб в’язати ткацькі вузлики, де б не було! - Розкажіть, будь ласка, про себе, – попросила. - Ой, що розповідати, – посміхається актриса. – Орлови – старовинний дворянський рід, в ньому були дипломати, генерали, жандарми. Якийсь час я жила в сім’ї, де бував Федір Шаляпін. Коли мені виповнилося сім років, Федір Шаляпін побачив маленьку у спектаклі і сказав, що дівчинка буде чудовою актрисою. Наша сім’я була в тісних родинних стосунках і зі Львом Толстим. Якось я написала йому листа, і у відповідь від нього одержала книгу дитячих казок. Я закінчила Московську консерваторію по класу рояля, балетний технікум і, звичайно, мала прекрасну домашню підготовку. Завдяки цьому стала синтетичною актрисою: танцювала, співала, грала веселі і драматичні ролі. Зустріч з Георгієм Александровим перевернула життя. Коли побачила цього золотоволосого блакитноокого бога, зрозуміла – це доля. Ми разом вже тридцять вісім років і весь час і досі звертаємося один до одного на «ви». Я дружила з Леонідом Утьосовим, Фаїною Раневською, Ігорем Ільїнським, Юрієм Заводським, поетом Олексієм Сурковим. А Херсон ваш, мабуть, дуже красивий влітку. Велич йому надає Дніпро. Зелене місто, бачу, скільки дерев висаджено на вулицях, хоч вони зараз мерзнуть: від вітру б’ють голими лапами-віттям, щоб зігрітися... Можливо, влітку приїду на більший строк. Любов Петрівна була оптимістичною, бадьорою, відчувалося в усьому – любить життя велика актриса. Хто знав, що через п’ять років її не стане. ...Один концерт у херсонській філармонії. Один день. Недовга розмова. Однак, пам’ять зберігає все до краплини. |