Архив
 |
 |
 |
|||
|
|
|||||
последние номера
Издания:|
|
| Архив / 2005 / Гривна / № 21 / Якщо підприємець заборгував податковій інспекції |
|
Якщо підприємець заборгував податковій інспекціїПрес-служба ДПІ в м. Херсоні // Гривна № 21 (541) 19.05.2005 (стр. 12) Іноді події у житті людини складаються не так, як бажалося. Не є виключенням ті, хто займаються великим або не дуже бізнесом
Коли у підприємства, не дивлячись на зусилля керівництва, виникає ситуація, за якою воно не виконує обов’язки перед бюджетом в установлені строки, стосунки з податковою напружуються. Подальші події прогресують наступним чином. При утворенні боргу, згідно зі статтею 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган надсилає або вручає платнику податків першу податкову вимогу. Відбувається це після закінчення останнього строку сплати суми податку та інших нарахувань. У цій вимозі є повідомлення про узгодження податкового зобов’язання та виникнення права застави на кошти та майно неплатника. Крім того, деталізовані суми боргу, пені та штрафних санкцій, підстави їх створення. Можливі наслідки непогашення роз’яснено у вигляді переліку заходів із забезпечення сплати цього боргу. Додатково до цього представника підприємства може бути запрошено на засідання робочої групи на чолі з начальником ДПІ та в складі з представниками міської виконавчої влади, прокуратури, податкової міліції та Пенсійного фонду. Метою є з’ясування позиції керівництва, тактики та стратегії його дій стосовно ситуації з погашенням боргу, а також надання консультацій як контролювати її розвиток. У цей самий час керівником відповідного органу ДПІ, згідно з пунктом 8.6.5 цього ж Закону, за цим підприємством закріплюється податковий керуючий із складу співробітників підрозділу інспекції. Відтепер для підприємства він є куратором всієї діяльності, яка першорядно повинна бути спрямована на погашення боргового зобов’язання. У випадку, якщо відповідальні особи підприємства забажають здійснити відчуження основних засобів без відома керуючого, або не отримавши на це його дозволу, згідно зі статтею 17.1.8 вони будуть покарані штрафом у розмірі суми такої операції. Не виправить ситуації навіть те, що метою цього вчинку може бути саме погашення боргу всіма отриманими коштами. Керуючий узгоджує або видає припис про заборону операцій, запит на які надає відповідна посадова особа підприємства. Він перевіряє збереження товарно-матеріальних цінностей, які перебувають у податковій заставі, та в разі необхідності робить їх опис для продажу. Водночас податковий керуючий проводить консультативну та роз’яснювальну роботу з керівництвом підприємства з питань уникнення боргових ситуацій. Якщо по закінченні 30-денного календарного терміну від вручення першої вимоги погашення не відбулося, підприємству надсилається останнє попередження – друга податкова вимога. На відміну від першої вона містить досить неприємні для боржника речі: дати та час з початку проведення опису, а потім і публічних торгів з продажу майна платника, що перебуває у податковій заставі. Власник майна або його представники по першому запиту податкового керуючого зобов’язаний надати безперешкодну можливість представникам ДПІ та учасникам публічних торгів оглянути заставне майно. У противному випадку вони несуть відповідальність як за ухилення від сплати податків. З цього моменту починається останній відлік довжиною ще в 30 днів, протягом яких боржник ще може самостійно запропонувати список активів для опису, або таки сплатити. Але на його фініші, у разі подальшої несплати, на підприємство чекають серйозні зміни. Спираючись на інформацію, надану податковим керуючим, начальник підрозділу ДПІ відповідного рівня приймає рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок його податкового боргу. Далі – все дуже статечно та жорстко. Податковий керуючий у разі необхідності в супроводі оперативних працівників підрозділу податкової міліції, а в окремих випадках – і працівників служби фізичного захисту, може виїхати на підприємство. Якщо працівниками ДПІ прийняте рішення попередньо описати майно по залишковій вартості. Робиться це для подальшої передачі представникам уповноваженої експертної організації, що має відповідні сертифікат та ліцензію та виносить остаточний вердикт оцінки у вигляді звіту, оригінал якого передається податковій, а другий примірник – платникові. За точність оцінки експерти несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Не потрібна оцінка лише тих активів, які можуть бути згрупованими або стандартизованими чи мають поточну (тобто відносно фіксовану) вартість на біржі. Сума, на яку описується майно, вдвічі перевищує розмір боргу. Чому так? У кредитної термінології є таке поняття – висока ліквідність. Воно забезпечує заставоутримувачу відносну гарантію швидкої реалізації застави по зниженій ціні в разі виникнення такої необхідності. Далі вилучені активи передаються для реалізації на уповноважену товарну біржу, яка продає це майно з аукціону. Залучення до цього процесу такої великої кількості спеціалістів – процес трудомісткий та, відповідно, оплачуваний. Та, як і в судовій практиці, відшкодування понесених затрат теж відбувається за рахунок боржника. Якщо коштів з продажу застави надійшло більше ніж потрібно для погашення боргу, а таке можливо завдяки непередбачуваності результатів аукціонних торгів, залишок після покриття обов’язкових платежів перераховується на рахунок підприємства. Всупереч існуючій думці це відбувається одразу і грошима. І ніяких «заліків у рахунок майбутніх нарахувань» – як існує обивательська думка. Як ви бачите, все зважено, обгрунтовано, справедливо. Закон не вимагає від бізнесмена зайвої копійки. Але й копійчаного боргу – ані випадкового, ані навмисного – теж не пробачає. |