Архив
 |
 |
 |
|||
|
|
|||||
последние номера
Издания:|
|
| Архив / 2008 / Гривна-СВ / № 28 / Коли батьки важливіші за мультики... |
|
Коли батьки важливіші за мультики...Галина ФІЛІПОВА // Гривна-СВ № 28 (347) 04.07.2008 (стр. 02) е приміщення нашого Центру: маленьке, але дуже затишне і привітне для наших діток, – такими словами розпочала свою екскурсію Олена Юхненко – директор єдиного на Херсонщині Центру соціально-психологічної реабілітації для дітей з неблагополучних сімей. 15 червня 2006 року він розпочав свою роботу на базі колишнього дитячого садочка в Чаплинці. За два роки Центр, розрахований на 20 вихованців, надав притулок 75 дітям віком від 3 до 10 років. Доля кожної дитини вирішується у строк до 9 місяців. Після цього терміну її або повертають у сім’ю, або віддають на усиновлення чи під опіку. Коли я приїхала до Центру, в ігровій кімнаті, серед ляльок та плюшевих ведмедиків, діти переглядали мультфільми. Незнайома людина з мікрофоном відволікла від улюбленої справи і викликала цікаві вогники в очах. Адже тут щоразу чекають на того, хто прийде і забере до затишної оселі, сповненої родинного тепла. «Діти, у нас гості!» – промовила до малечі Олена Сергіївна. Ми привіталися, а згодом і роззнайомилися. Сьогодні у Центрі перебувають 10 дітей. Наймолодшому немає ще й 4 років, а найстаршій дівчинці незабаром виповниться 9. Опікується вихованцями персонал з 16 осіб. Це – значно менше від потреби, яка за-значена у положенні про Центр. Як пояснила Олена Сергіївна, не вистачає коштів утримувати більший штат працівників: «Змушені брати людей на 0,5 і 0,75 ставки – більшого дозволити собі не можемо: ані юриста, ані психолога, ані охоронців. Подали нещодавно у міністерство аудиторські документи, в яких зазначили всю нашу потребу. Наприклад, на Закарпатті теж є Центр, де за статутом 20 дітей як у нас, але фінансування не порівняти: близько мільйона гривень плюс 30 штатних працівників». З обласного бюджету на утримання Центру цього року виділено 501 тисячу гривень. Два попередні роки заклад утримували винятково за кошти районного бюджету, тому суми були удвічі менші. «Тільки-но ми відкрилися, до нас почали надходити дзвінки з інших районів з проханням прийняти дітей, – розповідає Олена Юхненко. – Але через обмаль коштів мусили відмовляти і надавати притулок лише дітям з Чаплинського району. У відповідності до Положення про Центр соціально-психологічної реабілітації, вік дітей має бути від 3 до 18 років. Ми ж приймаємо лише дітей віком від 3 до 10 років, оскільки не маємо можливостей відокремити старших і менших вихованців. Звичайно, будемо намагатися приводити все у відповідність до Положення, затвердженого Кабміном. Але потрібна підтримка держави, без неї утримувати такі центри важко». Спілкуючись, ми з Оленою Сергіївною перейшли до сусідньої кімнати. «А тут діти відпочивають, – сказала директорка, показуючи рукою на акуратно застелені ліжечка. – Двадцять з них допоміг закупити благодійник з Херсона. Микола Яковлєв має зв’язки з доброчинними організаціями США, отримує від них “гуманітарку” і передає її багатьом інтернатним закладам області. При нинішніх цінах приймають радо будь-яку допомогу». За словами Олени Сергіївни, 150 тисяч гривень, які були виділені державою при відкритті Центру, пішли на більшу частину його обладнання. Якби не спонсори, то складно було б зводити кінці з кінцями: «Американці допомагають нам і меблями, і посудом, і медикаментами. Але є і місцеві благодійники: приватний підприємець Валентин Войлоков, директор ПСП “Альфа-Агро” Анатолій Прудський, депутат Чаплинської селищної ради Ігор Фурса». Серед депутатського корпусу знайшлася поки що одна небайдужа людина, але персонал Центру сподівається, що приклад Ігоря Володимировича наслідуватимуть й інші народні обранці. Можливо, навіть візьмуть шефство над закладом. Як зробили це Чаплинський та Іванів-ський райвідділи внутрішніх справ. «Шефи і бесіди з дітьми проводять,і спортивні свята, – розповідає Олена Сергіївна. – Вони ніколи не приходять з порожніми руками, дарують дітям іграшки та солодощі». Побачивши у фойє Центру роз-клад дня, помітила, що у ньому за-значено п’ятиразове харчування, а також індивідуальні та групові заняття. До школи вихованцям далеко ходити не треба, вона розташована у тому самому приміщенні. Втім, вихователі часто влаштовують екскурсії для дітлахів, вивозять їх на морське узбережжя та у заповідник Асканія-Нова. А ще тут дотримуються збалансованого харчування – складають меню таким чином, щоб воно впродовж двох тижнів не повторювалося. Як поділилися зі мною діти, у Центрі їх годують такими стравами, яких вони ніколи й не куштували. 2008 рік оголошено роком національного усиновлення. Через службу у справах неповнолітніх до Центру приходять бажаючі всиновити чи взяти під опіку дитину. Саме під час мого візиту одного з хлопчиків відвідали потенційні усиновителі, які вже встигли пройти спеціальне навчання у Херсоні. Як розповіла Олена Юхненко, за ці два роки, що існує їхній за-клад, одного хлопчика всиновили, двох передали під опіку, двох – у прийомні сім’ї, решту повернули до батьків. Боротьба з безпритульністю продовжується. |