Архив
 |
 |
 |
|||
|
|
|||||
последние номера
Издания:|
|
| Архив / 2005 / Гривна / № 13 / Хто ж відповідатиме за діяльність губернатора Бориса Сілєнкова? |
|
Хто ж відповідатиме за діяльність губернатора Бориса Сілєнкова?Анатолій ПРАВДЕНКО // Гривна № 13 (533) 24.03.2005 (стр. 4) Призначення головою облдержадміністрації міського голови Нової Каховки Бориса Сілєнкова викликало неоднозначне ставлення до цієї події як політичних партій, так і позапартійних херсонців. Серед пікетуючих облдержадміністрацію автор зустрів і колишнього першого заступника голови Цюрупинської райдержадміністрації (2001 рік) Анатолія Овчарука і попросив його відповісти на декілька запитань. Це вилилося в інтерв’ю, яке і пропонуємо читачам
- Анатолію, ваше ставлення до нового губернатора. - Губернатора призначено Указом Президента України. Відповідно і моє ставлення до Бориса Сілєнкова як до губернатора. З усвідомленням його відповідальності як перед херсонцями, так і перед Президентом, головою уряду. Я прийшов особисто до обладміністрації обурений на бездіяльність новопризначеного голови. Перший раз я приходив до губернатора з документами про розкрадання піску і лісу в Цюрупинському районі. Хотів відкрити йому очі на економічні злочини, що тривають упродовж років, на корупцію високих посадових осіб, що завдали державі збитків майже на 150 мільйонів гривень. Борису Сілєнкову тоді доповіли, з чим я прийшов на прийом, але він відмовився від зустрічі. Така поведінка губернатора мене не те що дивує, а обурює. Губернатор, піднявши питання про підтоплення, «вибиває» в Києві додатково 10 мільйонів гривень на боротьбу зі стихійним лихом і в той же час не приділяє достатньої уваги вкраденим у громади Херсонщини 150 мільйонам гривень! Вважаю, що це посібництво в розкраданні природних ресурсів, яке триває в області. Це безконтрольне вивезення мільйонів тонн піску, сотень тисяч кубометрів лісу. Вважаю, що губернатор відмежовується від проблеми наповнення державного бюджету, вирішення соціально-економічних питань за рахунок прозорого використання місцевих природних ресурсів. Не використовує надані Президентом і законами важелі. Його позиція у вирішенні нагальних питань в області – клянчити гроші в Києва, як це практикувалося раніше. Можливо, саме й тому губернатор розпочав формувати імідж «сильної, вольової» людини не з боротьби за контроль та повернення сотень мільйонів гривень з природного потенціалу області, а з «розправи» над головами райдержадміністрацій, начальників управлінь. - А що вас, власне, не влаштовує у кадрових змінах? - Усе, що відбувається в цьому напрямку. Багато хто чекав від губернатора іншого, глибшого, стратегічного підходу. Голова облдержадміністрації перш за все, на мій погляд, повинен був забезпечити прозоре призначення нових заступників, враховуючи їх професійність, порядність, патріотизм... А з урахуванням власного призначення, пори року (4 лютого 2005 року), усвідомлюючи актуальність підготовки та проведення весняно-польових робіт, помилково було звільняти «гамузом» голів райдержадміністрацій перед таким відповідальним періодом. Вважаю, що досвідченим фахівцям треба було дати кредит довіри, губернатор зобов’язаний був не підписувати витребувані численні заяви на звільнення, а спільними зусиллями з головами райдержадміністрацій максимально забезпечити кредитування сільгосппідприємств області на успішне проведення весняно-польовихробіт, отримання високого врожаю 2005 року. Лише через певний час губернатор мав би моральне право спитати з повною відповідальністю з тих, хто не вміє працювати на державу, хто саботує. Сьогодні ж забезпечення весняно-польових робіт в області залишилося поза контролем, втрачено дорогоцінний час. Уже можна впевнено аналізувати і прогнозувати неможливість досягнення високих сільськогосподарських показників у нинішньому році. У тому числі – підвищення зарплати, погашення заборгованості. А це – чергова зневіра людей у зміни, у нову владу, у Президента, в уряд. Це – прямий вплив на перебіг виборів 2006 року. Вважаю, що нова херсонська влада, яка вже встигла заявити про себе чванством і бездумністю, не має права поголівно та безпідставно усувати від повноцінної праці, активного життя «переможених». Нова влада повинна взяти за основу державотворення і надання можливості всім «різнопартійцям» реалізувати свій потенціал. А ще – широким суспільним фронтом виступити проти хабарництва, економічної злочинності, корупції. Ось що згуртує будь-яку владу і громадянське суспільство. - Ви працювали в 2001 році першим заступником голови райдержадміністрації. Підтоплення для цюрупинчан актуальне? - Так. Цю проблему і раніше вирішували як власними коштами з райбюджету, так і за допомоги голови облдержадміністрації з резервного фонду області. Але мене як мешканця області, як колишнього держслужбовця, а нині підприємця, турбує не лише питання підтоплення, а все що пов’язане з ним. Губернатор заявив на всю державу про те, що підтоплення на Херсонщині набрало катастрофічного стану, і через декілька років третина території області стане непридатною для проживання. Перш за все Борис Сілєнков цією заявою зробив невиправну помилку. Адже потенційно можливі інвестори, що хотіли прийти з капіталовкладеннями в сільське господарство та промисловість, могли перелякатись від такої заяви. По-друге, ціни на житло в селах можуть впасти, адже ніхто не захоче пов’язувати своє життя з неперспективними регіонами... Чи не занадто дорого може обійтися для області і її розвитку як територіальної одиниці таке необдумане губернаторське залякування? Цю проблему, як і ряд інших, губернатор має вирішувати по-державному, мудро і спокійно, без зайвого галасу. Адже це так чи інакше «вдарить» по економічних показниках, отже і по благополуччю херсонців. Розчистивши водовідвідні канали, відновивши їх, відлагодивши насосні станції, поставивши заслін кримінально-металевому промислу, проблему з підтопленням в області не лише можна розв’язати, а й постійно тримати під контролем. Треба лише налаштуватися на тривалу працю, на віру в людей і власні сили. - Які, на вашу думку, перспективи отримала Херсонщина з приходом нової влади? - Ми всі чекаємо, а багато хто на Херсонщині вже втомився очікувати справді революційних змін. А вони неможливі без уміння вислухати як досвідчених людей старшого покоління, так і без надання можливості реалізувати свій потенціал амбіційній молоді, що вже заявила про себе певними успіхами... Якщо людина каже, що має знання, досвід, програму дій, то тоді де благополуччя такої людини? Якщо людина каже, що вона висококваліфікований фінансист, економіст та ще й з науковим званням, то природно запитати: де результат такої кропіткої праці і неординарного розуму? Де чесно зароблений «Мерседес», солідний будинок і все чесно оформлене на власне прізвище? Чи не прийшов час покласти край призначенням не з числа босоногих кандидатів у владу, що стоять з простягнутою рукою на отримання просторої державної квартири, яка незабаром буде приватизована? Якщо людина не може реалізувати себе, забезпечити повноцінне життя своїй сім’ї, близьким, то чи може така особа забезпечити благополуччя для більш ширшого кола?.. - Ходять чутки про можливу відставку чергового губернатора. Ваша думка з цього приводу? - Мене особисто плітки не цікавлять. Я міркую про діяльність голови облдержадміністрації, його підхід до роботи, розпочату ним непрозорість і непрофесійність кадрових призначень. Я добре пам’ятаю виступ Бориса Сілєнкова в газеті «Новий день» за часів губернаторства Анатолія Юрченка, де нинішній губернатор показово заявив, що лише він і його команда (!) здатні забезпечити ефективний розвиток області. Пройшов час, здійснилася давня мрія Бориса Сілєнкова – він у кріслі губернатора. А за кріслом – амбіції, відсутність професійної команди. Маю тверде переконання, що Президент Віктор Ющенко не вивчив ані моральних, ані ділових якостей цієї людини і тому зробив на Херсонщині дуже серйозну кадрову помилку. Чим швидше він її виправить, тим скоріше херсонці будуть позбавлені можливості провалу державної політики в нашому краї. Бориса Сілєнкова я знав раніше. Я теж щиро вірив, що і доля, і довіра Президента дадуть можливість йому прискіпливо проаналізувати свій життєвий шлях, змінитися. На превеликий жаль, Борис Віталійович вже в теперішньому часі не відповідає тим завданням, негайного виконання яких конче потребує Президент і ситуація в державі. «Я – людина Президента» – часто любить при потребі і без неї повторювати нинішній губернатор Херсонщини. Аби пересвідчитися, якого саме президента, варто ознайомитися з інтерв’ю, що було надруковано в новокаховській газеті «Деловые новости» № 37 від 9 вересня 2004 року. Процитуємо лише два запитання кореспондента Максима Біроваша та відповіді на них Бориса Сілєнкова. «- Я помітив, що прізвище Сілєнков трохи не щомісяця згадується разом зі словосполученням “кримінальна справа”. З’являються чутки про реальні документи по злочинах щодо корупції та хабарів, що нібито ви скоїли. Скажіть, що це все означає і як ви захищаєтеся? - Можливо, це комусь потрібно... Щоправда, вже чотири людини, які цим займалися, в області не працюють. Я дуже рідко звертаюся до високих посадових осіб у державі за допомогою, але звертаюся. - Але все ж таки, як ви відбиваєте ці всі атаки і закиди? Хто вам, власне, допомагає? - Повірте, я пройшов дуже серйозну школу... Простих людей не наближують до сім’ї Президента Леоніда Даниловича Кучми. Я дуже багато часу провів, доглядаючи онука Президента Романа Франчука (син Ігоря Франчука та Олени Кучми). До того ж я майже дев’ять місяців відповідав за серйозний фінансовий капітал компанії “Лукойл” по Республіці Крим. Крім того, свого часу я займався виборами людей, які нині є народними депутатами України. І коли біля заводу “Сокіл” стояло три генерали і вирішували, що робити, я зв’язався з ким потрібно, і через три години на рішенні щодо заводу стояла віза Леоніда Кучми, а потім і Віктора Януковича». Ознайомившись з відповіддю Бориса Сілєнкова, я впіймав себе на думці: що робить «нянька» онука Леоніда Кучми в оточенні Президента Віктора Ющенка? Моя особиста думка – Віктору Ющенко потрібні фахівці іншого профілю. - Дякую за відверті відповіді. Хоча вважаю, що у багатьох читачів інша думка. Але поживемо – побачимо. |