Архив
 

последние номера

Издания:
Гривна
Субботний Выпуск
Все издания

 
Поиск | расширенный поиск

точное совпадение



Архив / 2009 / Гривна / № 32 / «Годувальник» місцевого бюджету
архив: 2012 | 2011 | 2010 | 2009 | 2008 | 2007 | 2006 | 2005 | 2004 | 2003 | 2002 | Все года

«Годувальник» місцевого бюджету

Софія СЕРЕБРЯКОВА // Гривна № 32 (761) 06.08.2009 (стр. 6)


Плата за землю – одне з найстабільніших джерел поповнення бюджету, оскільки не залежить ні від фінансових криз, ні від будь-яких економічних показників. Водночас податок за землю – одна з найпроблемніших ділянок роботи податківців.

Користування землею в Україні платне. Законом визначено, що плата за землю – один із видів доходів місцевих бюджетів, який надходить на рахунки сільських, селищних та міських рад, на території яких розташовані земельні ділянки, і значною мірою впливає на соціально-економічний розвиток територій.

Сьогодні в Херсоні зареєстровано 52203 фізичні особи, у власності яких перебуває 11804 гектара земельних ділянок та паїв. За першу половину року фізособи заплатили за землю 1754 тисячі гривень (земельного податку – 179,7 тисячі гривень, орендної плати – 1574,7 гривень). Разом з тим станом на 13 липня заборгованість по земельному податку становить майже 164 тисячі гривень. У списках боржників – більше 9 тисяч фізичних осіб. Як зазначила заступник начальника ДПІ у Херсоні Наталія Невдах, у порівнянні з минулим роком він зріс.

- Податок на землю пов'язаний зі свідомістю наших громадян, – вважає Наталія Миколаївна. – Між тим, є особи, які не платять податок і 5, і 6 років, а землею активно користуються…Особливе занепокоєння викликає податковий борг, який «висить» на спадкоємцях власників земельних ділянок. Чинним законодавством визначено, що до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить і право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. Існує поняття спадкування за законом, на підставі якого спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом певного строку він не заявив про відмову від неї. Разом з тим Цивільний кодекс чітко визначає: у разі наявності у складі спадщини нерухомості спадкоємець, який прийняв спадщину, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо ж він пропустив зазначений строк, то вважається, що спадкоємець не прийняв спадщину.

Також у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини суд визнає спадщину відумерлою (інакше кажучи – нічиєю) за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до Земельного кодексу, громадяни України можуть набувати право власності на земельні ділянки, зокрема, при прийнятті спадщини. Але виникає воно лише після отримання документу, який посвідчує право власності, та державної реєстрації вказаного документа. Таким чином, власник земельної ділянки обов'язково має отримати акт на право власності земельної ділянки. При цьому правовстановлюючим документом, на підставі якого видається державний акт, може бути, зокрема, свідо-цтво про право на спадщину.

Використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та
державної реєстрації забороняється.

о проекте | гостевая книга | контакт