Архив
 |
 |
 |
|||
|
|
|||||
последние номера
Издания:|
|
| Архив / 2005 / Гривна-СВ / № 22 / «Гільйотина» для Херсонщини |
|
«Гільйотина» для ХерсонщиниОлена МАНАКОВА // Гривна-СВ № 22 (185) 27.05.2005 (стр. 3) Невдовзі в нашій області запрацює «гільйотина». Та жертвами її стануть не люди, а документи
\"Гільйотина» – це стратегія швидкого дерегулювання нормативно-правових актів, які зарегульовують діяльність бізнесу. Винайшли її в Угорщині. Суть полягає в швидкому перегляді великої кількості регулювань та визнанні нечинними тих, які є економічно неефективними, недоцільними, незаконними, внаслідок яких не було досягнуто позитивних результатів, а також ті, що призводять до витрат суб’єктів господарювання, громадян або держави. Результатами такої роботи має стати зменшення регуляторного навантаження на суб’єктів господарювання і громадян. Аналогічна робота проводиться ще у трьох областях України. Результатом її мають стати зміни в Законі «Про основні засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Впроваджуватиме «гільйотину» в нашій області спеціальна Робоча група при громадській раді при губернаторові. Створена вона на паритетних засадах. До її складу входять 23 підприємця, чиновника та журналіста. Очолює Робочу групу голова Держкомпідприємництва в Херсонській області Тетяна Федорова. Про те, чого і коли слід чекати, йшла мова 19 травня на громадських слуханнях проблем регуляторної політики, організованих Херсонською облдержадміністрацією та центром «Успішна жінка» (центр з 2002 року є адміністратором програми регуляторної політики проекту БІЗПРО на Херсонщині). За словами консультанта проекту БІЗПРО, голови громадської ради при губернаторові Ігоря Житченка, Херсонщина у плані впровадження регуляторної політики входить у трійку лідерів в Україні. Але все одно величезна кількість актів була прийнята з порушеннями засад регуляторної політики. Вони створюють несприятливі умови для херсонського бізнесу. Відтак, слухання 19 травня стали «першою серією» та визначили перелік сфер і напрямків, потребу дерегулювання яких підприємці вважають найнагальнішою. Підкреслимо, що принцип швидкого дерегулювання стосуватиметься актів, прийнятих облдержадміністрацією. Чи буде налагоджена робота з міською владою, покажуть ще одні громадські слухання, які мають невдовзі пройти. У результаті обговорень було виділено 6 блоків, які потребують першочергової зміни. Це отримання дозволів на початок роботи, пасажирські та вантажні перевезення, вартість і порядок оплати послуг дозвільних організацій, ліцензування певних видів діяльності та сфера зайнятості населення. Стосовно останнього, на думку підприємців, вкрай необхідно спростити процедуру прийняття на роботу людей, які стоять на обліку в службі зайнятості, та їхнього звільнення. Так, директор одного з цюрупинських сільськогосподарських підприємств не може звільнити людину, яка «напрацювала» нестачі на 1,5 тисячі гривень і втікла. Адже для цього підприємцю треба її знайти (!) та змусити (!!) з’явитися з ним у центр зайнятості. Серед переліченого зашифроване ще одне питання, що турбує дуже багатьох підприємців. Це оплата послуг, які надають створені при державних установах комерційні організації. Така практика, заборонена ще президентом Кучмою, досі процвітає в дозвільній системі та завдає чи не найбільших втрат малим і середнім підприємцям. Робота з дерегулювання неефективних документів уже ведеться. Вона була б майже неможливою без підтримки губернатора, та він виявив свою позицію, відкривши громадські слухання. Як розповіла Тетяна Федорова, зараз головне управління економіки збирає з інших управлінь та відділів усі розпорядження, які на сьогодні чинні. З них відбирають регуляторні акти (усе розпорядження або його частина, що регулює підприємницьку діяльність). Робоча група ці документи проаналізує. Якщо вони створюють штучні умови і перешкоди для підприємців, то група ініціює зміни до редакції цих актів або їх відміну. Результати аналізу (експертна оцінка та рекомендації) винесуть на три круглі столи, що розпочнуться в липні та пройдуть з періодичністю в 1–1,5 місяця. Деякі акти, які, за словами Ігоря Житченка, «треба було відміняти ще вчора», будуть подані на розгляд губернатору для миттєвого реагування. Весь процес планують завершити до жовтня, в листопаді напрацювання передати в КМУ, а потім – у ВР для розробки пропозицій щодо внесення змін у закон про регуляторну політику. Зробити це планують вже у цьому році, щоб у наступному принцип «гільйотини» став діючим на всій території України. Для довідки. Те, що Закон «Про основні засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», який діє з 1.01.2004, залишається неефективним, говориться на найвищих рівнях. Так, 27 квітня на Національному прес-клубі реформ, присвяченому перспективам вступу України до Світової Організації Торгівлі, народний депутат, радник Президента України зауважила: у Міністерстві фінансів вона бачила не більше трьох документів, що відповідають вимогам закону про регуляторну політику. У більшості ж випадків (у 80%) розробники нормативно-правових актів обмежуються обрахунками вигод для бюджету і не враховують інтереси підприємців. А за словами Тетяни Федорової, у 2004 році система Держкомпідприємництва розглянула близько 1500 проектів регуляторних актів, які розроблялися центральними та регіональними владами. З них 30% повністю не відповідали ні засадам регуляторної політики, ні ринковим відносинам і створювали перешкоди для підприємницької діяльності. |