Архив
 |
 |
 |
|||
|
|
|||||
последние номера
Издания:|
|
| Архив / 2007 / Гривна-СВ / № 42 / «Дабы запечатлеть в сердцах...» |
|
«Дабы запечатлеть в сердцах...»Сергій ГЕЙКО // Гривна-СВ № 42 (309) 12.10.2007 (стр. 13) Відомо, що одним із напрямків насадження комуністичної ідеології відразу після захоплення влади більшовики поставили зміну географічних і топонімічних назв, насамперед населених пунктів. Та спроби таких перейменувань на Херсонщині мали місце і набагато раніше. У фондах Держархіву області зберігся документ під назвою (орфографія оригіналів збережена) «Выписка из протокола общего Торжественного собрания м-ка Тягинки». А далі сказано: «Собрание проходило в местном Народном театре 7-го ноября 1922 года день Великаго праздника пятой годовщины октябрьськой революции». Під керівництвом головуючого Терещенка і секретаря зборів Савакова «после многих высказавшихся товарищей об этом великом торжественном празднике и дабы этот великий праздник запечатлеть навсегда в сердцах собравшихся, было внесено предложение “о переименовании местечка Тягинки в м-ко Октябрьское, каковое предложение было принято воодешев-ленно всем собранием с просьбой ходатайства об утверждении высшими властями этого постановления». Газета «Херсонский коммунар» восени і взимку 1922 року повідомляла про засідання трійки повітвиконкому, яка наказала: «Виходячи з того, що чимало волостей у повіті ще й до цього часу носять назви старих поміщиків, вирішено перейменувати наступні волості: Вел. Олександрівська – імені Леніна, Володимирівська – Фрунзе, Качкарівська – Петровського, Ново-Воронцовська – Раковського, Березнеговатська – Жовтня, Снігурівська у Бармашов-ську з залишенням назви села Снігурівки...» «Херсонський виконком затвердив постанову Львівської сільради про найменування колонії Львове іменем Володарського». Не оминула чергова адміністративна «сверблячка» і нинішній обласний центр. Газета «Правда» 10 червня 1925 року повідомляла з тодішньої столиці України Харкова: «В связи с тем, что недавно скончавшийся бывш. наркомпрос Украины т. Владимиров был уроженцем Херсона, где протекала в значительной мере его революционная деятельность, Херсонский съезд советов возбудил ходатайство перед ВУЦИК (Всеукра-їнський центральний виконавчий комітет. – Прим. авт.) о переименовании Херсона во Владимировск. ВУЦИК удовлетворил это ходатайство и направил его на утверждение ЦИК СССР». Проте через місяць «Президиум ЦИК отклонил ходатайство о переименовании города и станции Херсон во Владимировск, так как наличие сходных по наименованию с “Владимировск” других пунктов может отразиться неблаго-приятно на работе, особенно органов наркомпочтеля и НКПС (Народный комиссариат путей сообщения. – Прим. авт.)». Ще можна зрозуміти керівників Зміївської сільради Бериславського району. У березні 1926 року вони просили повернути стару назву селу, оскільки «этого требует население, мотивируя на том, что название “Шлангендорф” было заменено Змеевским в 1916 г. царской властью как раз в момент разгара национальной травли и преследования немцев-колонистов в России». У 1928–1929 роках вели кампанію з перейменування Новоолександрівки Нововоронцовського району на Шевченкове. Мотив – мешканці не хотіли жити у селі, що носило ім’я одного з Фальц-Фейнів. Ці прожекти так і лишилися на папері. У 1928 році Олешки перейменували у Цюрупинськ. Це була заледве не єдина вдала спроба нового режиму щодо зміни назви населеного пункту. Утім такі спроби мали місце й у післявоєнний період. |