Бойова біографія катера
Анатолій АНДРЄЄВ // Гривна-СВ № 12 (331) 14.03.2008 (стр. 13)
«Після загибелі у громадянську війну катери Херсонського річкового порту було піднято, відремонтовано. “Боцман Волинець” з новою командою став на трудову вахту порту», – писала газета «Червоний штурвал» у 1932 році.
Був початок листопада 1943 року. Розгромлені на Лівобережжі фашистські війська тікали на правий берег Дніпра. Ввечері 3 листопада команда катера «Боцман Волинець» вивела його з порту і пішла назустріч гуркотові артилерії на Цюрупинськ. Однак наступного дня після нальоту ворожої авіації командування наказало затопити катер, щоб зберегти його для наступних операцій радян-ських військ. І цей наказ було виконано неподалік від Цюрупинська.
Через деякий час капітана катера викликали до штабу дивізії і наказали повернути його до строю плавзасобів. Так почалося друге бойове життя річкового катера. Неодноразово маленьке, беззахисне суденце фашистські застави поливали вогнем із усіх видів зброї.
Найсерйозніша операція випала на долю катера «Боцман Волинець», коли 13 березня 1944 року радянські війська вирушили на визволення Херсона. Серед чисельних переправ був і маленький дніпровський катер, який на буксирі вів баржу «Нежин» з червоноармійським десантом. «Боцман Волинець» ішов у рідний херсонський порт, щоб уже більше ніколи його не покидати.
малюнок автора
|