Архив
 |
 |
 |
|||
|
|
|||||
последние номера
Издания:|
|
| Архив / 2007 / Гривна-СВ / № 12 / Березень свободи |
|
Березень свободиВасиль ПІДДУБНЯК // Гривна-СВ № 12 (279) 16.03.2007 (стр. 3) 63-ю річницю визволення від німецько-фашистських загарбників Херсон відзначив у вівторок, 13 березня
На святому місці – у парку Слави – пройшов церемоніал вшанування воїнів 3-го Українського фронту, які поклали край ворожій окупації, що тривала більше двох із половиною років. Сюди прийшли сотні мешканців міста, серед яких ветерани, молоді воїни місцевого гарнізону, майбутні моряки, представники різних по-літичних партій. У парку Слави знову спалахнув Вічний вогонь! Саме 13 березня 1944-го над містом знову засяяло довгоочікуване сонце свободи, щезле за хмарами у чорному серпні 1941-го. Херсон тоді моторошно спорожнів. Із нього вивезли нафтопереробний, сільськогосподарського машинобудування, судноремонтний заводи… Десятки тисяч людей затягнув вир евакуації. Місто наче вимерло…Та ще жахливішу картину побачив військовий кореспондент газе-ти «Правда» Борис Горбатов. Він одним із перших увійшов у місто разом із військами 49-ї Гвардій-ської дивізії під командуванням полковника Василя Маргелова та 295-ої стрілецької дивізії під командуванням полковника Олександра Дорофєєва. Таким побачив Херсон Борис Горбатов: «На це місто страшно дивитися. Вигнавши людей із жител, німці приступили до систематичного грабежу порожнього міста. Ми бачили міста зруйновані, спо-творені і навіть начисто спалені німцями. Тепер ми побачили місто начисто окрадене. У місті немає жодного непограбованого громад-ського і приватного будинку». Парк Слави… Вічний вогонь і вічна пам’ять…Сьогодні у місті доволі прохолодна погода. Але людей вона не спиняє. У парку Слави поминають. Один із небагатьох визволителів міста, що залишилися в живих, – Володимир Петрович Курган. Колишній старшина-зв’язківець пригадує:- У день, коли визволяли Херсон, стояла така ж, як зараз, холодна погода. Ішов дощ. Вночі від покровом темряви я разом із тридцятьма товаришами добирався у місто з боку Садового на човні. Смерть чигала над нами. Але попереду було місто. Не думав, що воно таким зустріне нас. Навколо – жодної живої душі! І тільки згодом побачив двох згорблених бабусь, які брели, очевидно, на своє рідне попелище. - Скільки ж свідків того дня зараз мешкають у місті? - Двадцять один. Всього двадцять один… І хотілося б, аби про нас не забували. У парк Слави у цей день при-йшли керівники міста і області. Першими вінки і квіти до Вічного вогню поклали голова обласної ради Володимир Демьохін, мер Херсона Володимир Сальдо, інші офіційні особи. Прохолодне березневе небо потрясли автоматні постріли. Скромно, але хвилююче вшанував своїх визволителів обласний центр. Херсон пам’ятає! Після церемонії телевізійники, працівники радіо і газетярі взяли інтерв’ю у голови Херсонскьої обласної ради на актуальні теми. Володимир Демьохін відповів на всі поставлені запитання ґрунтовно і відверто. Фото Віталія ВИБРАНСЬКОГО |