А нічого і не змінилося…
Сергій НІКІТЕНКО // Субботний Выпуск № 31 (455) 30.07.2010 (стр. 13)
Часто ми не замислюємося над тим, що культурні проблеми суспільства мають досить глибоке коріння. Як доказ можна навести розмову, яку в Херсоні підслухав мандрівник середини ХІХ століття
Прогулюючись у Херсоні навколо пам’ятника відомому філантропу Джону Говарду, відомий мандрівник Олександр Афанасьєв-Чужбинський побачив картину, яку він потім описав у своїх замітках: «Навколо кимось посаджені були дерева. Але від недогляду чи з інших причин деякі не прийнялися, деякі зневірені і дерен завжди поритий, напевне, тваринами. Втім, і люди не пощадили пам’ятник другу людей: якийсь безсовісний пан знайшов дике задоволення спотворити напис, переробивши по-своєму букви чимось гострим.
Так, наприклад, замість Говард стоїть “Повард”, цифри з датами народження та смерті збільшені шляхом додавання непотрібних цифр.
Будинок, в якому жив Говард, зберігся і донині, хоча особистість шляхетного англійця відома небагатьом (зараз на місці цього будинку по вулиці Суворова – величезний котлован з замороженим будівництвом торгового центру. – Прим. авт.).
Біля піраміди стояла поважна бариня, прекрасно одягнена, біля неї – дуже гарненька молода дівчина, а хлопчик років 14 у франтівському пальті розбирав напис:
- Повард народився та інше.
- Що це за Повард? – запитала бариня. – Хіба у вас у пансіоні не вчать?
- Помилуйтесь, мама, ми знаємо всіх чудових людей, але Поварда не вчили.
- Дивно! Видно, що іноземець, але немає ні чина, ні звання. Напевне, купчишка якийсь...»
Ну як, читачу? Впізнаєш дівчат та хлопців у франтівських пальтах і пам’ятник у центрі міста? Здається, що мандрівник побував у Херсоні не в середині ХІХ століття, а на початку ХХІ. Нічого ж не змінилося...
На фото: той самий пам’ятник Джону Говарду на проспекті Ушакова, який більше століття тому розглядали бариня з дітьми. І сьогодні вистачає таких безсовісних громадян, які від нічого робити спотворюють історичні пам’ятки.
|